Глобальна система вакцинації «зламана» — FT

Створення вакцин проти COVID-19 стало глобальним логістичним та науковим тріумфом. З початку минулого року сім компаній обіцяли поставити більше 10 мільярдів доз вакцини, попри те, що багато «песимістів» передбачали, що на розробку вакцини може знадобитися кілька років. Однак глобальна система вакцинації має серйозні прогалини, пише Financial Times.

Для деяких із фармацевтичних компаній це також фінансова удача. Аналітична група Airfinity підрахувала, що загальний дохід від вакцин у 2022 році може досягти 124 мільярдів доларів, причому три чверті прибутку припаде на компанії BioNTech/Pfizer і Moderna. Pfizer заявила, що її відсоток прибутку від коронавірусної вакцини знаходиться на високому рівні, тоді як Moderna повідомила про чистий прибуток в розмірі 4 мільярдів доларів.

Тим часом довготривалі пошуки вакцини проти малярії, для прикладу, були менш прибутковими напрямками для галузі. Цього місяця вакцина компанії GlaxoSmithKline нарешті отримала схвалення Всесвітньої організації охорони здоров’я. Але GlaxoSmithKline стверджує, що ніколи не компенсує майже мільярд доларів, витрачених на розробку препарату. Компанія обіцяє постачати до 15 мільйонів доз, але для масового виробництва потрібні роки.

Такий контраст між вакцинами від COVID-19 та від малярії вказує на глибокі недоліки в глобальній системі розробки щеплень. Порівняно з традиційними ліками, розробка та виготовлення вакцин коштує дорого.

Перешкоди безпеки та ефективності високі, оскільки вони можуть завдати шкоди здоровим людям. Клієнти, переважно державні органи, купують оптом, а населення очікує низьких цін. Бути першим на ринку також має величезні переваги.

«Нам потрібні високотехнологічні, якісні, ідеально ефективні вакцини, які є такими ж безпечними, як і водопостачання, і коштують, як квиток у кіно. Історично ми недостатньо інвестували в цю сферу», – каже аналітик SVB Leerink Джефрі Поргес.

До пандемії було декілька панівних гравців на ринку та низка потенційних конкурентів. Фармацевтична промисловість переважно зосереджувалася на продукції, яка могла продаватися у великих кількостях багатим країнам.  

Для прикладу, до COVID-19 у компанії Moderna протягом десяти років не було жодного схваленого препарату. Фармацевтична компанія SmithKline Beecham на початку 2000-х років випустила свою вакцину проти хвороби Лайма на тлі зростання антивакцинальних настроїв. Але навіть через 20 років після цього випадки хвороби Лайма щорічно збільшуються до майже 700 тисяч, і компанія Pfizer працює над новою вакциною. Але вона все ще потребує додаткових клінічних випробувань.

Втручання урядів змінило баланс сил на фармацевтичному ринку під час пандемії, надавши технологічну допомогу та договори перед покупкою. Десятки компаній об’єднали сили для розробки вакцини проти коронавірусу. Але це не може компенсувати «десятиліття зневаги», як підкреслює історія компанії Novavax.  

Novavax три десятиліття страждала без «комерційної вакцини». ЇЇ велика надія - вакцина проти респіраторно-синцитіального вірусу (RSV), ледве пройшла дослідження 3 фази, і Novavax не могла дозволити собі шанс на помилку. В кінцевому підсумку компанія розпродала свою виробничу групу в 2019 році, щоб зібрати кошти.

За недавньої урядової підтримки Novavax розробила відносно просту у транспортуванні вакцину від COVID. Але необхідність перебудови виробничого досвіду компанії сповільнила подання регуляторних документів.

Це означає, що Pfizer і Moderna «вирвалися в лідери». Але обидві компанії жорстко критикували за те, що вони продають вакцину переважно в країни з високим рівнем доходу, які платять більше. На свій захист компанії кажуть, що багаті держави зробили замовлення першими, і багато країн, що розвиваються, віддають перевагу простим у транспортуванні вакцинам, які не вимагають особливих умов зберігання.

Але високі прибутки та нерівномірний розподіл випливають із залежності від приватного сектора. Не маючи способу дізнатися, як вплине на ринок новий вірус, компанії прагнуть високої віддачі.

Виконавчий директор Moderna Стефан Бансель стверджує, що зараз є шанс побудувати справедливішу систему. На відміну від традиційних вакцин, які зазвичай вимагають побудови нової виробничої лінії, препарати на основі мРНК можна адаптувати до різних хвороб.

«Додаткова вартість набагато нижча, а ймовірність того, що нові вакцини будуть працювати, вища», – каже він.

Зараз потрібно більш послідовне фінансування. Замість того, щоб надавати гроші лише під час кризи, уряди та міжнародні органи повинні створити більш вигідні умови для фармацевтичних компаній, щоб вони стали більш відкритими для країн, що розвиваються, адже саме такі країни зазвичай найбільше потребують вакцини, і не лише від коронавірусу, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Бідні країни отримали в 16 разів менше антиковідних вакцин, ніж багаті

Пандемія коронавірусу може «затягнутися» на левову частку 2022 року, вважає радник голови Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) Брюс Айлвард. Причина – у низькому рівні вакцинації населення бідних країн.

За словами Айлварда, бідні країни не отримують достатньої кількості вакцин, оскільки багаті не виконують свої зобов'язання за програмами справедливого розподілу медпрепаратів.