Гельсінська комісія звинувачує Швейцарію у приховуванні російських активів

"Давно відома як місце, куди військові злочинці і клептократи ховають награбоване, Швейцарія, є одним з провідних посібників російського диктатора Володимира Путіна та його наближених. злочинів», - йдеться у заяві Комісії з безпеки та співробітництва в Європі, відомої також як Гельсінська комісія, - повідомляє swissinfo.ch.

Швейцарський експерт із боротьби з корупцією Марк Піт дав свідчення цієї впливової урядової комісії США. Він сказав, що швейцарські юристи справді можуть допомагати російським олігархам приховувати сліди своїх коштів, не порушуючи законів своєї країни.

На слуханнях Комісії у четвер 5 травня у форматі онлайн виступили сам Марк Піт, журналістка Центру з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) Міранда Патручич, а також Білл Браудер – фінансист та інвестор, який звинувачує швейцарських прокурорів у провалі розслідування справи про відмивання грошей у Росії, пов'язаного зі смертю Сергія Магнітського.

Марк Піт розповів Комісії, що юристи користуються швейцарськими правовими лазівками, щоб заважати зусиллям щодо відстеження російських активів. Ось що він сказав дослівно:

«Ми знаємо, що Швейцарія – маленька країна. У той самий час вона є місцем розташування значної фінансової промисловості, будучи, мабуть, найбільшим у світі центром торгівлі сировинними товарами. Вона має давні традиції банківської таємниці. Одним словом, це одна з найбільших офшорних гаваней у світі. Мене особливо цікавить роль організаторів і помічників — це часто юристи, які прикриваються принципом адвокатської таємниці. Немає нічого поганого в тому, якщо вони діють як звичайні юристи, які захищають інтереси своїх клієнтів. З іншого боку, не менш очевидним є те, що юристи, які інвестують гроші своїх клієнтів, уже діють не як юристи, а як фінансові оператори».

"Путін та близькі до нього олігархи корумпували швейцарську судову систему», - заявив він.

За словами Піта, витоку конфіденційної інформації показали, що у Швейцарії існує цілий посередницький сектор, тобто це люди, які не торкаючись грошей безпосередньо, беруть участь у створенні структур з відмивання грошей (підставні компанії, офшорні рахунки тощо). На них швейцарське законодавство щодо протидії відмиванню грошей не поширюється. І все ж таки вони за фактом допомагають приховувати кошти, наприклад, російських олігархів, що й показали всі ці витоки. Для прикладу: російський віолончеліст [Сергій] Ролдугін, шкільний друг Путіна, несподівано отримав у своє розпорядження четверту частину банку «Росія» і четверту частину російського виробника танків - а особи, які допомагають йому отримувати доступ до цих активів і приховувати їх, утворюють юридичну фірму Цюріху (імена можуть бути надані).

Такі структури перешкоджають банкам та владі у визначенні справжніх бенефіціарних власників активів. Тобто вони є реальною небезпекою для успішного функціонування режиму санкцій, запроваджених проти Росії. У Швейцарії у березні 2021 року парламент під тиском галузевих лобістів відмовився офіційно підпорядкувати цих посередників законодавству, що регулює процедури протидії відмиванню та легалізації злочинних активів. Звичайно, швейцарська влада втрутиться за наявності явних доказів порушення режиму санкцій та відмивання грошей — але, як шокуючи показ приклад Білла Браудера, правоохоронні органи можуть бути некомпетентні, а іноді й упереджені.

США повинні зіграти свою роль, не чекаючи, поки Швейцарія прийме нові зусилля з регулювання діяльності таких посібників. Очевидно, що Мін'юст США міг би втрутитися там і тоді, де і коли ці посібники-посередники порушують санкції. Ви могли б включити таких посередників, чиї імена відомі, у списку санкцій або накласти на цих юристів заборону на видачу їм в'їзних віз до США. Загалом, я думаю, що є сенс у реченні Білла переглянути відносини між США та Швейцарією у правоохоронній сфері, особливо якщо новий Федеральний прокурор Швейцарії так і не зрозуміє, який сигнал посилає світові справу Магнітського».

Відразу після того, як Росія вторглася в Україну, Швейцарія вирішила не вводити зі свого боку санкції, оскільки це могло б «порушити статус нейтралітету». Але потім швейцарський уряд був змушений повністю розгорнути свій курс на 180 градусів у результаті потужного внутрішнього та міжнародного тиску. В даний час Берн дзеркально застосовує всі санкції Європейського Союзу щодо російських фізичних та юридичних осіб. На сьогоднішній день швейцарська влада заморозила в країні активи на суму 7,5 млрд швейцарських франків (7,7 млрд доларів).

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Російські гроші в Швейцарії є, але видно лише дрібничку, яка брязкає в кишенях олігархів

Швейцарські ЗМІ вже повідомляють, що публічні звинувачення з боку Гельсінкської комісії викликали у швейцарському уряді відверте замішання. Газета Luzerner Zeitung повідомила, що міністр закордонних справ Швейцарії Іньяціо Кассіс заперечив проти цих заяв під час телефонної розмови зі своїм американським колегою Ентоні Блінкеном.

Що стоїть за такою жорсткою критикою з боку Комісії? Як вказує швейцарський телеканал SRF, зараз Швейцарія якщо і згадується у Вашингтоні, то в позитивному ключі, мовляв, навіть нейтральна Швейцарія запроваджує санкції проти Росії. Але не варто забувати, що Дж. Байден у своїй інавгураційній промові згадав Швейцарію саме як офшорну гавань для тих, хто хоче ухилитися від сплати податків.

Білл Браудер сказав, виступаючи перед комісією, що в уряді США сильні поки позиції тих, хто не хоче поки що вживати якихось заходів щодо Швейцарії, з урахуванням того, що вона заморозила мільярди доларів російських активів. Білл Браудер сказав, однак, що він спробує переконати уряд США в тому, що ці мільярди хіба що тільки почати.

Що загрожує Швейцарії? За словами кореспондента телеканалу SRF у США, поки що зарано говорити про це. Такі звинувачення з боку комісії та тих, хто виступав на ній, жорстким чином і дуже агресивно вштовхують питання про російські активи у Швейцарії у громадський дискурс, але чи цей поклик почують уряд або Конгрес США? Поки що неясно. Але якщо влада США дізнається про якісь порушення, то ситуація для Швейцарії може швидко стати дуже неприємною. Поки що, звичайно, всі ці висловлювання не привернуть великої уваги у Вашингтоні, але можливе і зворотне, зрештою, полювання за активами російських олігархів є одним із пріоритетних напрямків у політиці Вашингтона.