Зараз у Києві працюють над підготовкою до підписання у Вільнюсі домовленостей щодо гарантій стримування РФ та безпеки України, які діятимуть на етапі до вступу нашої країни до НАТО. У своїй статті для ZN.UA «Безпека України після війни: половина громадян – за відновлення ядерного арсеналу» Володимир Кравченко розповів які це гарантії та чи великі шанси підписати відповідні документи.
За даними ZN.UA, у рамках роботи над гарантіями безпеки обговорюються два варіанти. Перший – двосторонні угоди про постачання зброї та її виробництво. Другий – багатостороння угода, яка передбачає військово-політичні дії підписантів у разі, якщо у майбутньому РФ знову нападе на нас.
«Але якщо Київ має непогані перспективи отримати рішення щодо постачання зброї, оскільки це лягає у стратегію країн Заходу щодо стримування Росії, то підписання багатостороннього документа про гарантії безпеки виглядає за нинішніх умов утопічно», - зазначив Кравченко.
При цьому, як випливає з результатів опитування, проведеного Центром Разумкова на замовлення ZN.UA 28 квітня – 3 травня, респонденти вважають, що найнадійніші гарантії безпеки нашій країні нададуть США (52,1%), Велика Британія (45%) та Польща (45). %).
Вибір США, Великої Британії та Польщі зовсім не дивний, оскільки ці країни є найбільш рішучими, послідовними та ефективними партнерами України в її протистоянні Росії.
Ця трійка значно випереджає інші країни. Зокрема, Німеччину як надійні гаранти безпеки бачать 23% опитаних українців, Канаду — 10,8%, Францію — 4,6%, Ізраїль — 4%.
Китай та Туреччину, які претендують на роль посередників у переговорах Києва та Москви і одночасно продовжують вигідно торгувати з Росією, надійними гарантами вважають лише 4,2% та 3,3% респондентів відповідно.
Раніше генсек НАТО Єнс Столтенберг заявляв, що Україна очікує від саміту Альянсу у Вільнюсі влітку цього року конструктивних рішень та кроків, включаючи ухвалення пакета гарантій, а не просто дружнього жесту.
За даними ZN.UA, на сьогоднішній день приблизно 15–18 країн - членів НАТО категорично не готові говорити про формальні кроки щодо вступу України до військово-політичного союзу. І причини не обмежуються бойовими діями, що продовжуються, і страхом зіткнення з РФ.