А приватний сектор залишиться ще й без доступу до зовнішнього кредитування. Щось подібне переживав СРСР в 1991 році незадовго до свого розпаду. Про це на сторінках Bloomberg пише Леонід Бершидський.
"Як людина, яка пережила розпад Радянського Союзу, я дуже співчуваю грекам. Якщо 5 липня на референдумі вони відкинуть пропозиції кредиторів, їм, можливо, доведеться пережити те ж, що і ми у свій час", - пише оглядач.
Він нагадує, що СРСР намагався вирішити свої проблеми, почавши друкувати гроші. Це повинно було не дозволити рівню життя в країні погіршитися. Таким чином, номінальний дохід радянських громадян в третьому кварталі 1991 року зріс більш ніж вдвічі у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Водночас Москва намагалася контролювати ціни.
"Це призвело до того, що в магазинах зникло майже все. Були введені талони на основні товари, такі як мило, чай, ковбаса, крупи, горілка і тютюн. Був і чорний ринок, а також спеціальні магазини для іноземців, де розрахуватися можна було лише доларами США. В 1991 році один долар коштував офіційно 1,75 рублів. А на чорному ринку – 30 рублів", - нагадує Бершидський.
На його думку, щось подібне може відбутися і в Греції. Якщо греки проголосують проти допомоги з боку ЄС, тоді питання з готівкою в країні стане дуже гострим. Зарплати держслужбовцям можуть замінити на якийсь свій аналог радянських талонів, які швидко будуть втрачати свою вартість.
Радикальний уряд може спробувати контролювати ціни. Після цього може початися щось на зразок "шокової терапії" в Росії, яка відбулася в 1992 році.
Оглядач також звертає увагу на тимчасовий контроль капіталу в Греції, який був введений на початку тижня. На його думку, фактично такий крок робить економіку країни закритою, як і в СРСР в 1991 році.
"Страждання греків будуть не такими сильними, як російські у свій час. Якщо туристи не припинять їздити в Грецію, а вони не припинять, в греків буде більше можливостей отримати тверду валюту, ніж було у москвичів в 1992 році. До того ж, уряд Греції може не повторити деяких помилок Кремля, якщо не почне видавати великі кредити компаніям свіжонадрукованими купюрами", - йдеться в статті.
На думку оглядача, якщо греки на референдумі проголосують "за" фінансову підтримку ЄС, тоді в уряду Ціпраса є причини нервувати, оскільки його можуть усунути від влади. А новий уряд буде більш готовий до компромісів з кредиторами.
У цей же час, видання Financial Times повідомило, що у ніч дефолту Греції Ціпрас прийняв більшість умов кредиторів. У листі Брюсселю він погодився провести реформи згідно з умовами кредиторів у обмін на новий пакет допомоги в 29,1 млрд євро.
Представник МВФ Джеррі Райс повідомив, що фонд не отримав від Греції до 1 липня чергового платежу у розмірі близько 1,5 млрд євро, чим фактично країна оголосила дефолт.
За останні кілька тижнів кредитори і грецький уряд обговорили найрізноманітніші пропозиції для досягнення угоди. Зокрема, обговорювалися різні суми допомоги, коригувалися терміни її надання та умови реформ. Як передавалося, влада Греції через місяці тиску кредиторів погодилися на компроміс з реформ у соціальній сфері, на що кредитори також трохи пом'якшили свої вимоги. В кінцевому підсумку уряд Ціпраса відхилив і ці пропозиції.
Після цього Єврогрупа відмовилася продовжувати програму допомоги Греції до 5 липня (день референдуму).
Також за день до дефолту Греція виступила з новою пропозицією щодо реструктуризації кредитів. Пропозиція Греції полягала в бажанні продовжити на два роки фіндопомогу від ЄС в рамках Європейського механізму стабільності (ESM), паралельно з проведенням реструктуризації зовнішньої заборгованості.