Дотягнувши до дефолту Греції, її прем'єр-міністр Алексіс Ціпрас в ніч на 1 липня направив листа Єврокомісії, МВФ і ЄЦБ (Європейського центрального банку), в якому прийняв більшість умов міжнародних кредиторів, залишивши незначну кількість принципових для себе позицій.
Лист Ціпраса опинилося у розпорядженні Financial Times. Проаналізувавши лист, видання стверджує, що Ціпрас залишився непохитний у пропозиціях щодо деяких соцвидатків для пенсіонерів, а також по одному з пунктів реформи ПДВ.
Зокрема, він просить зберегти пенсійну надбавку "солідарності" до 2019 року, в той час як кредитори наполягають на її негайному скасуванні.
Ще одним принциповим моментом для Ціпраса є згода з боку кредиторів у рамках підвищення ставок ПДВ по території всієї Греції зберегти 30%-ву знижку для деяких островів Греції, які є найбільш віддаленими.
У свою чергу, Ціпрас погодився на новий пакет допомоги в 29,1 млрд євро в обмін на згоду уряду Греції проводити реформи згідно з умовами кредиторів. Як зазначає видання, нічний лист Ціпраса із запитом здивував чиновників у Брюсселі, адже на фінальних переговорах влада перед дефолтом Греції вперто відмовлялася йти на якісь компроміси.
Представник МВФ Джеррі Райс повідомив, що фонд не отримав від Греції до 1 липня чергового платежу у розмірі близько 1,5 млрд євро, чим фактично країна оголосила дефолт.
За останні кілька тижнів кредитори і грецький уряд обговорили найрізноманітніші пропозиції для досягнення угоди. Зокрема, обговорювалися різні суми допомоги, коригувалися терміни її надання та умови реформ. Як передавалося, влада Греції через місяці тиску кредиторів погодилися на компроміс з реформ у соціальній сфері, на що кредитори також трохи пом'якшили свої вимоги. В кінцевому підсумку уряд Ціпраса відхилив і ці пропозиції.
Після цього Єврогрупа відмовилася продовжувати програму допомоги Греції до 5 липня (день референдуму).
Також за день до дефолту Греція виступила з новою пропозицією щодо реструктуризації кредитів. Пропозиція Греції полягала в бажанні продовжити на два роки фіндопомогу від ЄС в рамках Європейського механізму стабільності (ESM), паралельно з проведенням реструктуризації зовнішньої заборгованості.
В самій країні тим часом збираються багатотисячні протести: на підтримку прийняття пропозицій кредиторів і проти них.
Детальніше про стан грецької економіки читайте в статті Катерини Зарембо для ZN.UA "Грецька драма для Європи".