Градус політичної боротьби в Польщі дуже високий і лише загострюватиметься - експерт

Внутрішньополітична боротьба в Польщі не могла не торкнутися святкування Дня незалежності, який виявився знаковим з двох причин. По-перше, це столітній ювілей. По-друге, тиждень тому в Польщі відбувся другий тур місцевих виборів, які, в певному сенсі, стали репетицією парламентських. Неоднозначність результатів волевиявлення призвела до того, що градус політичної боротьби в Польщі підскочив на дуже високу планку, пише Олександр Шевченко для DT.UA.

Авттор зазначає, що проведення "Маршу незалежності" було під питанням. Спочатку його заборонила мер Варшави Ганна Гронкевич-Вальц, мотивуючи це неможливістю гарантувати безпеку всім учасникам, а також імовірністю проявів агресивного націоналізму. Згодом уряд Польщі оголосив про проведення "Біло-червоного маршу". Час та маршрут нового маршу повністю збіглися з часом і маршрутом забороненого "Маршу незалежності". 8 листопада Варшавський окружний суд скасував заборону проведення "Маршу незалежності", а 10 листопада Апеляційний суд підтвердив, що проведення маршу – легальне. На два марші в неділю в центрі Варшави зібралося, за оцінками поліції, 250 тисяч людей, що стало рекордом.

"І, хоча марш пройшов без серйозних інцидентів та доволі мирно, оцінки влади й опозиції знову виявилися діаметрально протилежними. Президент Дуда після маршу подякував усім його учасникам і висловив "браво та уклін" організаторам. Прем'єр Моравєцький, своєю чергою, подякував міністрові внутрішніх справ за забезпечення безпеки під час маршу. Різницю в перебігу попередніх маршів і маршу цьогоріч підкреслює також державний телеканал TVP", - пише Шевченко.

Натомість мер Варшави звернула увагу на прапори праворадикальної організації "Національно-радикальний табір" під час маршу. "Несподівано виявляється, що є "два марші"? Чи хтось, взагалі, цим керує? Формально, маємо справу з одним маршем. Урядово-президентським. Із такими символами", - написала Гронкевич-Вальц.

"Утім, не лише марш став причиною чергових розбіжностей і демонстративних заочних суперечок між польською владою та опозицією. В п'ятницю у Варшаві на відкритті пам'ятника Леху Качинському президент Дуда заявив, що з часів Пілсудського в Польщі не було такого великого лідера, яким був Лех Качинський. А вже в суботу, виступаючи в Лодзі, екс-прем'єр Польщі, а нині – голова Європейської ради Дональд Туск, наче відповідаючи президентові, заявив: "Героєм та батьком нашої незалежності є Пілсудський, а героєм і батьком нашої свободи є Лех Валенса. І баста", - пише Олександр Шевченко.

Він зазначає, що екс-прем'єр Польщі став героєм ще одного скандалу – Туска, який на заходах в Варшаві перебував як голова Європейської ради, поставили в четвертий чи п'ятий ряд, серед політиків другого ешелону.

"Перед Туском стояли, наприклад, заступник міністра культури і міністр соціальної політики. Крім того, вітаючи гостей, президент Дуда прізвища Туска навіть не назвав", - додає автор.

Окрім журналістів, на це звернув увагу заступник голови опозиційної "Громадянської платформи" Борис Будка, який написав, звертаючись до президента Дуди: "Пане президенте, сьогодні ви довели свою дріб'язковість. Вірю, що ви болісно в цьому переконаєтесь у 2020 році".

"Будка натякнув на президентські вибори за два роки, в яких імовірним кандидатом від опозиції буде саме Туск", - пише Шевченко.

Експерт підкреслює, що політичне життя Польщі поволі ввійшло у передвиборну фазу, і чим ближче буде до парламентських, а згодом - президентських виборів, тим запеклішою ставатиме внутрішньополітична боротьба, і тим гостріше звучатимуть слова і яскравіше вируватимуть емоції з обох сторін.

Детальніше про внутрішньополітичну боротьбу у Польщі читайте у статті Олександра Шевченка "День незалежності в тіні виборів" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".