Насправді значно актуальніша й масштабніша загроза європейській безпеці походить не з реального, а з віртуального простору. Кількість і глибина кібератак на суверенітет, інфраструктуру, бази даних та інші об'єкти державного значення й приватного сектора за останні п'ять років зросли експоненціяльно. Втручання у вибори в масштабі цілих держав і здатність з допомогою спеціяльного програмного забезпечення змінювати режим роботи складного устаткування (від ядерних реакторів до МРТ в сусідній клініці) з кожним роком стає справжньою загрозою безпеці - суспільній та особистій.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Сергій Корсунський, директор Дипломатичної академії імені Геннадія Удовенка при МЗС України, Надзвичайний і Повноважний Посол України. Про це вже активно пишуть і говорять фахівці, але все ще недостатньо розуміють на політичному рівні навіть у розвинених країнах.
"Що вже говорити про ті, що зайняті більш приземленими проблемами розвитку економіки. Складається враження, що в контексті європейської безпеки саме час порушити питання про укладання багатостороннього договору про визнання технологій типу DeepFake (подібних "іграшок" існує вже чимало) небезпечною віртуальною зброєю, запровадити поняття електронного суверенітету, віртуальних кіберкордонів держав і започаткувати діялог про обмеження розробки та застосування подібної "зброї", - зазначає дипломат. - Сучасні технології розвідки дозволяють легко "вирахувати" розробку зброї масового ураження, а ракет та інших літаючих загроз не приховаєш - їх треба випробовувати. Але дуже важко передбачити, відстежити, а потім довести причетність держав до розробки сильнодійних вірусів або інших програмних продуктів, здатних завдати шкоди, порівнянної із застосуванням найсучаснішої зброї. Однак іще п'ять років - і без механізмів міжнародно-правової протидії не обійтися".
Детальніше про сучасні технології та європейську безпеку читайте у статті Сергія Корсунського ""Оборонний суверенітет" Європи в епоху DeepFake" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".