Головна проблема НАТО не оборонні бюджети, а Росія - Atlantic Council

Коли президент США Дональд Трамп відвідає саміт 3 в Брюсселі 25 травня, йому не варто безкінечно штурхати європейців за їхні витрати на оборону. Замість цього він повинен скерувати увагу союзників на необхідності виступити проти ядерного шантажу з боку Росії, а також її переваги у звичайних озброєннях.

Про це в статті для Atlantic Council пише старший науковий співробітник American Foreign Policy Council Стівен Бланк.

Він визнає, що НАТО, безумовно, потрібні додаткові ресурси, але не бажання країн Європи витрачати на свої армії 2% від ВВП - це далекого не головна проблема альянсу.

"Реальна проблема - це небажання успідомити, що Європа більше не мирне місце і не стане таким найближчим часом", - пише Бланк, зауважуючи, що відповідь НАТО на російські загрози для європейської безпеки надто повільна і непослідовна.

Нещодавно RAND дійшла висновку, що європейські сили досі не готові протистояти викликам. В результаті НАТО постав перед загрозою вторгення Москви в країнах Балтії, на Балканах і в Чорноморському регіоні. При цьому, російська сторона дозволяє собі шантажувати країни за допомогою своєї ядерної зброї.

Якщо НАТО хоче уникнути стану постійної слабкої ефективності і нездатності захистити своїх союзників, які думають, що альянс гарантує їм безпеку, тоді на саміті в Брюсселі доведеться поговорити відверто. Обговорення повинно стосуватися кореня проблеми: Росія порушила угоди про контроль озброєнь, які стосуються Європи, і це не можна лишити без відповіді. Російські останні позачергові навчання порушують Віденський документ. Росія порушила угоду з СРСР про ліквідацію ракет середньої і малої дальності, і Вашингтон, знаючи це з 2008 року, не зробив нічого у відповідь. Москва "призупинила" участь в "Угоді про звичайні озброєння у Європі". Крім того, вона порушила ще цілу низку міжнародних угод, коли вторглася в Україну.

Москва також демонструє готовність застосувати ядерну зброю. І у європейських столиць, на думку Бланка, є причини нервувати. До 2018 року вона, згідно з договором про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь, повинна скоротити кількість стратегічних боєголовок до 1,5 тисячі. Це означає, що за рік Москві потрібно демонтувати 200 боєголовок. І якщо подивитися на її поведінку за останні роки, можна припустити, що цього не станеться. Росія поставила за пріоритет модернізувати свої ядерні сили. Крім того, якщо подивитися на російські програми розвитку ядерних і надзвукових озброєнь, можна зробити висновок, що Москва будує зброю, яка загрожує США і Європі.

Автор зауважує, що НАТО час почати діяти, і робити це шивдко і вже зараз. Альнсу варто почати протистояти тому факту, що Європа більше не мирне місце і навіть ядерна війна можлива. Тому союзникам потрібно наростити звичайні військові можливості, щоб не дозволити Москві думати, що вона може знову "поставити всіх перед фактом", як це вона зробила в Криму, чи погрожувати країнам НАТО ядерною зброєю.

Найдійне стримування повинно захищати не лише проти неядерних загроз, а й розвіяти російську стратегію "коротких переможних воєн". Але НАТО також потрібно вирішити деякі ядерні проблеми, яких блок довго уникав. Йому варто сформулювати відповідь, яка змусить Росію відмовитися від ядерних погроз і при цьому не спровокує війну. Безумовно, діалог про все це буде довгим. Але його варто почати з точного усвідомлення реальності. Європейську систему безпеки потрібно відбудувати в часи конфлікту. І без покарань за порушення угод про контроль озброєнь не обійдеться.

Бланк зауважує, що Захід довгий час закривав очі на порушення міжнародних угод, на яких тримається система базпеки у Європі після розпаду СРСР. Без побудови ефективної і міцної структури європейської безпеки, яка б включала Україну і інші проєвропейські пострадянські країни, НАТО і ЄС лише посилять і пожвавлять ті виклики, перед якими вони вже постали.

Раніше, під час візиту до Москви держсекретар США Рекс Тіллерсон заявив, що відносини між Сполученими штатами Америки і Росією не нормалізуються до повного врегулювання конфлікту на Сході України.

Нагадаємо, під час офіційного візиту до Москви 12 квітня держсекретар США Рекс Тіллерсон зустрівся з російським президентом Володимиром Путіним і главою МЗС РФ Сергієм Лавровим. Вони обговорили двосторонні відносини, а також питання міжнародної політики.

У той же час, Тіллерсон не піднімав у Кремлі питання зміни режиму санкцій проти РФ за збройну агресію проти України.