Глава МЗС Італії Паоло Джентілоні закликав усі держави-члени ЄС терміново включитися у вирішення міграційної проблеми, яка різко загострилася останнім часом .
"Або Європа візьме на свої плечі вирішення цієї надзвичайної ситуації, або вона дійсно ризикує втратити контроль над імміграцією", - сказав італійський міністр закордонних справ.
В даному контексті Джентилони нагадав про "опір та егоїзмі", які проявляються в деяких європейських країнах, коли в рамках Євросоюзу обговорювалося питання про квоти щодо перерозподілу біженців між державами ЄС.
"Необхідно зрозуміти: якщо сьогодні надзвичайна ситуація склалася у Греції чи в Італії, чи в Сербії, то завтра вона може торкнутися Польщі або якоїсь іншої країни", - зазначив Паоло Джентілоні.
Число мігрантів, які скупчилися біля кордонів Євросоюзу, досягло в липні 107 500 осіб. Більшість з них - з Сирії, Афганістану і тропічної Африки, вони біжать від нестабільності і бідності у своїх країнах.
Із початку цього року Середземне море вже перетнули понад 240 тисяч осіб. Мігранти добираються до берегів Італії і Греції, а звідти перебираються в інші європейські країни. Найбільше біженців в ЄС приймає Німеччина. Днями німецька влада заявила, що в цьому році зможуть прийняти до 800 тисяч шукачів притулку.
Раніше єврокомісар з внутрішніх справ і питань міграції Дімітріс Аврамопулос заявив, що з часів Другої світової війни світове співтовариство зіткнулося з важкою кризою біженців, і Європа зобов'язана внести свій внесок у його рішення.
У квітні 2015 року Євросоюзом був затверджений план по боротьбі з нелегальною міграцією, а також взяв нову програму допомоги мігрантам. У травні повідомлялося, що Єврокомісія запропонувала розподіляти мігрантів в країнах ЄС за квотним принципом - в залежності від економічних показників країни.
Як писав у статті для DT.UA Європу накриває вал нелегальної міграції Олексій Коваль, роблема вироблення спільної міграційної політики у рамках ЄС має не тільки економічну та гуманітарну складову, - на неї великою мірою впливають політичні розбіжності. Країни півночі й півдня Європи, країни "периферії" та ті, що розміщені всередині континенту, все ще обстоюють різні підходи.