FT: З Росією потрібно говорити якщо не про Україну, то про ядерну зброю

На початку цього року в головному недільному випуску новин в Росії показували кадри, в яких Лондон розчинився в морі радіоактивного полум’я. Добре відомі телеведучі одного з державних телеканалів доповнювали цю симуляцію ядерного удару веселими коментарями. Вони радісно хвалили російську здатність миттєво знищити столицю Великої Британії.

Але вони брали приклад з Владіміра Путіна, який в лютому влаштував вторгнення в Україну, застерігаючи, що будь-яка держава, яка відправить свої війська на війну проти Росії, «зіштовхнеться з жахливими наслідками». Він не сказав відверто, про які наслідки йдеться, але підтекст був зрозумілий. Якщо Захід напряму втрутиться у війну, яка триває в Україні, Росія застосує свій ядерний арсенал. Про це в статті для Financial Times пише колишня заступниця Генерального секретаря НАТО Роуз Геттемюллер.

З того часу Путін неодноразово повторював ці погрози. Востаннє він зробив це минулого тижня, коли оголошував про анексію частини української території після проведення фальшивих «референдумів». Він з повсякденною легкістю зауважив, що США створили прецедент ядерної атаки в 1945 році, коли скинули бомби на Хіросіму і Нагасакі. Американський президент Джо Байден попередив, що ризик ядерного «Армагеддону» зараз найвищий з часів Карибської кризи, якій цього місяця виповниться 60 років.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Росія замість ядерної зброї активізувала Лукашенка, щоб відтягнути ЗСУ — Міноборони Литви

Якою буде ядерна атака? Всі припущення спираються на сценарій про «ескалацію заради деескалації». Втрачаючи позиції на своїх «нових територіях» на сході і півдні України, Росія застосує одну одиницю тактичної ядерної зброї проти військового об’єкту. Інший варіант - Москва може влаштувати демонстративний вибух над Чорним морем. Однак, мета в будь-якому випадку буде однаковою: терором змусити Київ і його західних партнерів капітулювати. Щойно вони будуть змушені сісти за стіл переговорів, Росія піде на деескалацію і виставить умови щодо її влади над територіями України.

Все це підштовхне всіх до ядерної кризи, яку ніхто не хоче, крім Кремля. Навіть в Росії деякі «яструби» почали виступати проти ядерних погроз. Чи внутрішня критика зможе стримати Путіна? Можливо, якщо критиків стане досить багато. Пошуки ефективних методів стримати Путіна - це нагальне питання. США і НАТО твердо заявляли про нищівні наслідки, які чекають Москву в разі ядерної атаки. І відповідь буде складатися з трьох частин: політичної, економічної і військової.

Політичне стримування може виявитися на диво ефективним, зважаючи на те, як вправно пропагандисти Кремля змогли схилити глобальний Південь на свій бік впродовж всієї війни. Південна півкуля, однак, добре знайома з російською пропагандою, яка покладає тяжкий моральний тягар на США за Хіросіму і Нагасакі. Попри сміливі розмови про «прецеденти, Путін, цілком можливо, не хоче брати на себе такий же тягар.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Атомний Армагеддон і нова Карибська криза: Байден прокоментував ядерні погрози Путіна

Більше того, Китай і Індія, які лишаються двома найбільшими союзниками Росії, критикували авантюризм Путіна на саміті ШОС в Узбекистані. Обидві країни мають вплив на Москву не в останню чергу тому, що вони стали великими покупцями російської нафти. Геттемюллер вважає, що нові економічні санкції будуть «найменш ефективним фактором стримування Путіна». Він вже покладається на самозабезпечення більше, ніж Кім Чен Ин в КНДР. Путін, схоже, вірить, що російська економіка виживе незалежно від того, якими економічними санкціями її обкладуть.

Тож залишається військове стримування. Вашингтон дав чітко зрозуміти, що військова відповідь теж розглядається. Варіанти можуть бути різними. Можливо буде завданий удар по російських цілях в Україні, а можливо по російських військових об’єктах, відповідальних за ядерний удар. Без сумніву, відповідь буде ретельно спланована, щоб уникнути ескалації. І вона буде неядерною за своєму природою. Інша можлива некінетична відповідь - це використання наступальних кібератак.

Однак, в столицях НАТО розглядають військову відповідь без ентузіазму. Військові варіанти потрібні для стримування, немає ніякого бажання завдавати удари по російських цілях. Це небезпечний момент, і потрібно зробити все можливе, щоб його послабити. Це підводить нас до дипломатії. Чи є хоч якісь шанси на те, що переговори змінять розрахунки Путіна? Карибська криза закінчилася серйозним обміном поступок. США прибрали свої ракети з Туреччини, а СРСР - з Куби. Зараз на кін поставлено незалежність України. Тому очевидного обміну немає.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Пентагоні не підтвердили повідомлення про переміщення ядерної зброї в РФ

Однак, певна тиха ядерна дипломатія може дати результати. Два роки тому Путін запропонував прибрати російські ядерні ракети наземного базування середньої дальності з Європи за певних умов, тим самим прикріпивши заборону на такі ракети на континенті. Коли Путін і Сі Цзіньпін проводили зустріч перед вторгненням в Україну, вони говорили про розширення такого мораторію на Азію. Можливо, настав час почати прямі переговори хоча б на технічному рівні, щоб дізнатися, що в обох лідерів на думці. Це не покінчить з жахливою кризою в Україні, але понизить «ядерну температуру».