FT: Візити прем’єра Японії в Київ і лідера Китаю в Москву нагадують про 1930-ті роки

У той час як Сі Цзіньпіна з великою помпою і церемоніями приймали в Москві минулого тижня, Фуміо Кісіда перебував у Києві за 800 кілометрів звідти.

Той факт, що лідер Китаю і прем'єр-міністр Японії здійснили одночасні і конкуруючі візити до столиць Росії та України, підкреслює глобальне значення російсько-української війни. Японія і Китай - запеклі суперники у Східній Азії. Обидві країни розуміють, що на їхню боротьбу глибоко вплине результат конфлікту в Європі, - пише оглядач Financial Times Гідеон Рахман в своїй статті.

«Цей тіньовий поєдинок між Китаєм і Японією щодо України є частиною ширшої тенденції. Стратегічне суперництво в Євроатлантичному та Індо-Тихоокеанському регіонах дедалі більше накладаються одне на одного. Виникає щось, що все більше нагадує єдину геополітичну боротьбу», - пише він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

SCMP: В Японії схвально оцінили поїздку прем’єра Кішіди в Україну, він планував її давно

Візит Сі Цзіньпіна до Москви підтвердив те, що професор Гарвардського університету Грем Еллісон називає «неоголошеним альянсом з найбільшими наслідками у світі», це російсько-китайська вісь, яка простягається через євразійський суходіл. Москва і Пекін зближуються з Іраном, а також підтримали «законні і обґрунтовані занепокоєння» Північної Кореї у спільній заяві, яку вони оприлюднили минулого тижня.

Проти російсько-китайського альянсу виступає група демократичних країн, тісно пов'язаних зі США. Вона складається з країн НАТО в євроатлантичному регіоні і союзників Америки в Індо-Тихоокеанському регіоні, головний серед яких - це Японія.

Адміністрація Байдена заохочує зміцнення зв'язків між азійськими та європейськими союзниками США. Минулого року Японія, Південна Корея, Австралія і Нова Зеландія вперше взяли участь у саміті НАТО. На цій зустрічі НАТО вийшов на новий рівень, чітко визначивши Китай як загрозу «інтересам, безпеці і цінностям» альянсу. Ці ж чотири країни Індо-Тихоокеанського регіону візьмуть участь у саміті НАТО в Литві в липні.

Усе це з невдоволенням сприйняли в Москві і Пекіні. У російсько-китайській заяві минулого тижня було висловлено «серйозне занепокоєння з приводу подальшого зміцнення зв’язків НАТО у сфері військової безпеки з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону». У ній також прямо засуджується AUKUS, новий пакт безпеки між Австралією, Великою Британією і США.

Заява звинувачує всі ці кроки в «американському менталітеті Холодної війни». Але схильність Сі Цзіньпіна і Путіна бачити в США кукловода, який стоїть за всім, може засліплювати їх і не дозволити усвідомити те, як їхні дії тривожать демократії Європи та Азії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Путін стверджує, що Росія і Китай не створюють військовий альянс

Незабаром відбудеться шквал візитів європейських лідерів до Пекіна, щоб перевірити, яку позицію займає Китай щодо України. Але Сі Цзіньпін навряд чи дасть президентам Франції та Єврокомісії щось більше, ніж теплі слова.

Японський уряд розглядає напад Путіна на Україну як доказ того, що авторитарні сили наступають. Японці побоюються, що перемога Росії в Україні може заохотити Китай у їхньому регіоні. Як сказав Кісіда під час візиту до Британії в травні минулого року: «Завтра Україною може стати Східна Азія».

Раніше цього року Японія оголосила про збільшення витрат на оборону на 26,3%. Візит Кісіди до України став драматичним кроком для Токіо: вперше з 1945 року японський прем'єр-міністр відвідав зону бойових дій.

Поява двох конкуруючих світових блоків викликала неминучі розмови про нову Холодну війну. Існують чіткі відголоски того конфлікту: російсько-китайський альянс знову протистоїть коаліції демократій на чолі з США, а велика група неприєднаних країн, яку тепер називають «Глобальним півднем», залишається на узбіччі.

Однак є ще більш похмура історична паралель: це зростання міжнародної напруженості в 1930-х і 1940-х роках. Тоді, як і зараз, дві авторитарні держави - одна в Європі, інша в Азії - були глибоко незадоволені світовим порядком, в якому, на їхню думку, несправедливо домінували англо-американські сили.

«У 1930-х роках незадоволеними країнами були Німеччина та Японія. Газета "Асахі" підсумувала офіційну позицію Токіо, поскаржившись у 1941 році, що США і Великобританія нав'язують "систему світового панування, засновану на англо-американських світоглядах". Сучасна версія цієї скарги тепер регулярно звучить на російському державному телебаченні або в китайській газеті Global Times», - пише оглядач.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Японія виділить $30 млн на нелетальну зброю для України та $470 млн на інші цілі

У своїй книзі «Доленосний вибір» історик Ян Кершоу описує, як імператорська Японія відреагувала на початок війни в Європі: «Саме на хвилі приголомшливих військових перемог Гітлера в Західній Європі Японія, прагнучи скористатися слабкістю цих країн, прийняла доленосне рішення про експансію в Південно-Східній Азії». Цей вибір швидко привів Японію до війни не лише з Великою Британією, Францією та Нідерландами, але й зі США.

Якби путінська Росія також здобула «приголомшливий військовий тріумф» і захопила Київ за три дні, Сі Цзіньпін, можливо, зробив би подібні висновки про слабкість західної влади в Азії і вирішив би, що настав час для радикальних змін.

Але небезпека сповзання до глобального конфлікту ще не зникла. Початок війни в Європі в поєднанні зі зростанням напруженості в Східній Азії - і посиленням зв'язків між цими двома регіонами - все ще має виразні відгомони 1930-х років. Всі сторони несуть відповідальність за те, щоб цього разу пов'язане суперництво в Європі та Азії не призвело до глобальної трагедії.