FT: У Китаю є причини зіграти свою роль у зупинці війни Росії проти України

Де буде зламаний глухий кут російської війни проти України: в Бахмуті чи в Пекіні? Наразі вся увага прикута до довгоочікуваного українського контрнаступу, який, ймовірно, розпочнеться найближчим часом. Але на дипломатичному фронті також відбуваються важливі події. Минулого тижня Сі Цзіньпін зателефонував Володимиру Зеленському.

«Під час нещодавнього візиту до Києва я був здивований тим, з яким нетерпінням – як в офісі президента, так і в Міністерстві закордонних справ – очікували цієї розмови з лідером Китаю», – пише у своїй статті оглядач Financial Times Гідеон Рахман.

Тепер телефонна розмова Сі Цзіньпіна і Зеленського нарешті відбулася, і, за словами українського президента, він був «довгим і змістовним». Пізніше Пекін оголосив, що призначить спеціального представника для роботи над мирним врегулюванням.

Рахман визнає, що існують очевидні причини для того, щоб з обережністю ставитися до дипломатичних зусиль Китаю. Сі Цзіньпін неодноразово підкреслював свою повагу до «дорогого друга» Владіміра Путіна. Мирний план Китаю для України, оприлюднений на початку цього року, був розпливчастим і не містив закликів до виведення російських військ. Для Пекіна є очевидна пропагандистська вигода в тому, що він проголошує себе зацікавленим у «мирі», але при цьому не робить дуже багато. Навіть якщо Китай налаштований серйозно, подолати розрив між Києвом і Москвою буде страшенно складно.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Newsweek: США могли б підтримати  мирний план Китаю для України, щоб загнати в «пастку» власної ініціативи

І все ж, неправильно відкидати ідею про те, що Китай може відіграти важливу роль у припиненні цього жорстокого конфлікту. З різних причин Україна, Росія, США, Європа і сам Китай потенційно зацікавлені в залученні Пекіна. Українці розуміють, що Сі Цзіньпін має унікальні важелі впливу на Путіна. Питання тільки в тому, чи захоче він ними скористатися. Перед обличчям західних санкцій Росія покладається на Китай, щоб утримати свою економіку на плаву. Адміністрація Байдена вважає, що шансів на те, що Китай чинитиме значний тиск на Росію, дуже мало. А деякі високопосадовці все ще побоюються, що Пекін піде у протилежному напрямку і почне постачати Росії зброю.

«Але українці налаштовані більш оптимістично. Вони вважають, що бачили реальні ознаки напруженості між Путіним і Сі Цзіньпіном під час нещодавнього візиту китайського президента до Москви і навіть стверджували, що Сі перервав свій візит», – пише британський оглядач.

Чому терпіння Сі Цзіньпіна у відносинах з Путіним може закінчитися? Немає сумнівів, що російський і китайський лідери солідарні у своїй ворожості до влади США. Швидка перемога Росії в Україні влаштувала б Китай. Але затяжна війна перетворюється на стратегічну відповідальність для Пекіна. Замість того, щоб послабити очолювану США систему альянсів, війна в Україні зблизила США, Європу та азійські демократії. Китай десятиліттями намагався посилити свій вплив у Європі. Але його проголошене партнерство з Росією «без обмежень» переконало багатьох європейців, що Пекін тепер теж становить загрозу. Американці і європейці говорять однією мовою про «зменшення ризиків» у відносинах з Китаєм шляхом зменшення економічної залежності.

Це важливо для Пекіна, оскільки ЄС – найбільший експортний ринок для Китаю. Військові зв'язки між Японією, Європою і США також зміцнюються.

«Найкращий спосіб для Пекіна відновити свою репутацію в Європі – це відіграти помітну і позитивну роль у припиненні війни. Такий крок також матиме глобальний вплив, підтримуючи бажаний для Сі Цзіньпіна наратив про те, що американська влада відступає, а Китай тепер стає силою, яка бореться за мир», – йдеться у статті.

Безумовно, є свідчення того, що Пекін відчуває смак до миротворчої діяльності. Китай насолоджується позитивним іміджем, отриманим завдяки своїй ролі в нормалізації відносин між Іраном і Саудівською Аравією. Нещодавно китайці головували на конференції в Самарканді, присвяченій миру в Афганістані. Пекін навіть заговорив про посередництво в ізраїльсько-палестинському мирному процесі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Foreign Affairs: Китай не врятував Росію, а «дружба без меж» виявилася економічно однобокою

З огляду на постійно зростаюче суперництво між Вашингтоном і Пекіном, можна було б очікувати, що США будуть стримано ставитися до втручання Китаю в Україну. Але після деяких внутрішніх дебатів адміністрація Джо Байдена вирішила не відкидати китайську мирну ініціативу, а навпаки, спробувати сформувати її. Американці розуміють небезпеку здатися стороною, яка «проти миру». Але справа не лише в цьому.

США теж дедалі більше прагнуть знайти спосіб припинити війну в Україні. У Вашингтоні знають, що чим довше триватиме конфлікт, тим важче буде підтримувати західний консенсус щодо надання Україні військової і економічної допомоги на мільярди доларів.

У Вашингтоні, як і в багатьох європейських столицях, переважає думка, що українцям слід надати якомога більшу підтримку до того, як вони перейдуть у контрнаступ.

«Мета України – здобути настільки рішучу перемогу, щоб покласти край епосі Путіна. Але це дуже далека перспектива. Більш вірогідним результатом є те, що Україна зміцнить свої позиції на полі бою напередодні мирних переговорів. Було багато дискусій про те, чи буде західний альянс коли-небудь тиснути на Україну, щоб змусити її до переговорів. Менш обговорюваним, але, мабуть, більш важливим є питання про те, хто може змусити Росію піти на значущі поступки – в тому числі вивести війська з окупованої території і відмовитися від спроб зруйнувати Україну. Єдиною правдоподібною відповіддю на це питання є Китай», – вважає оглядач.

Тільки Сі Цзіньпін може запропонувати Путіну «тепле рукостискання на публіці і викрутити цю ж руку наодинці». У якийсь момент китайський лідер може вирішити, що в інтересах його країни вчинити саме так.