Financial Times: Зустріч Байдена із Зеленським — це перевірка обіцянок Америки

У квітні 2014 року, через два місяці після революції в Україні та через місяць після того, як Росія анексувала Крим, тодішній віце-президент США Джо Байден прилетів до Києва. Він пообіцяв, що США підтримають Україну як «партнера та друга» у протистоянні російській агресії та проведенні демократичних реформ.

Зараз новий уряд у Києві із занепокоєнням спостерігає, як розгортається зовнішня політика Байдена. Після кризи в Афганістані унаслідок виведення військ США зустріч Байдена з українським президентом Володимиром Зеленським стане перевіркою прихильності Вашингтона до американських союзників, пише Financial Times.

Київ мав особливі підстави для надії після перемоги Байдена на виборах. Попередник Байдена Дональд Трамп «товаришував» з російським президентом Володимиром Путіним.

Байден, навпаки, очолював політику США щодо України за часів Барака Обами. Однак дві події викликали серйозне занепокоєння.

Однією з них була угода Байдена з канцлером Німеччини Ангелою Меркель у липні щодо завершення газопроводу «Північний потік -2». Проект звільняє Москву від використання українського трубопроводу для прибуткового експорту газу до Європи. Це ставить під загрозу мільярди доларів транзитних зборів для Києва та усуває ключове обмеження для подальших військових вторгнень Росії в Україну.

Інша подія - вихід військ Америки з Афганістану, країни, яку Вашингтон підтримував у великих масштабах для проведення ліберальних реформ та запобігання поверненню антидемократичних сил. Спільною рисою виявилося бажання Білого дому Байдена позбутися іноземного «головного болю», щоб зосередитися на Китаї. Якщо США були готові побачити, як Талібан знову захопив Афганістан у рамках своєї заклопотаності Пекіном, що робила б Америка, якби Росія почала наступ на Україну?

Деякі чиновники підозрюють, що президент США насторожено ставиться до Києва після того, як оточення Трампа намагалося знайти компромат на сина Байдена та його зв’язки з Україною. Син Байдена Хантер був у раді директорів енергетичної компанії.

Така обережність Байдена може бути контрпродуктивною. Якщо Вашингтон виявить будь -які ознаки компромісу щодо територіальних амбіцій Путіна в Україні, Пекін навряд чи сприйме серйозно ідею підтримки США Тайваню, який лідер Пекіна Сі Цзіньпін пообіцяв возз'єднати з Китаєм.

Байден робить правильно, підкреслюючи для Києва важливість боротьби з корупцією. Схильність влади в Афганістані до хабарництва, яке також підсилювалося грошима США, сприяла поверненню талібів. Фінансова допомога Україні має бути обумовлена ​​ прогресом реформ.

Але Байден повинен використати свою зустріч, щоб підтвердити підтримку. По -перше, він повинен чітко визначити наслідки для Москви, якщо Росія використає «Північний потік -2», щоб шантажувати Україну.

По -друге, США мають надати додаткову економічну підтримку Києву. Оскільки іноземні інвестиції все ще стримуються конфліктом у Донбасі, який розпалюється Росією, Київ шукає підтримки США для фінансування інфраструктури та інших проектів.

Вашингтон також повинен взяти на себе зобов'язання надавати додаткові військові технології стримування, що збільшить ціну подальшої агресії для Росії. У квітні Москва збирала війська на кордоні з Україною, після закінчення «навчань» Москва залишила значну частину техніки на місці.

На тлі кризи в Афганістані Байден повинен використати зустріч із Зеленським для відновлення репутації Америки як союзника, який дотримується своїх зобов'язань, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Байден прийме Зеленського в Овальному кабінеті Білого дому. Але спільного брифінгу не буде

Редакторка відділу міжнародної політики ZN.UA Тетяна Силіна прогнозує, що візит Зеленського до Вашингтона не стане проривом у відносинах між США і Україною. Чого чекати, а чого не варто від переговорів – у статті Тетяни Силіної «Мертвий сезон: що Зеленський привезе від Байдена з Вашингтона» для читачів ZN. UA.

Своєю чергою колишній посол України у США Олег Шамшур вважає, що перед українською делегацією стоїть ще одне ключове для ефективності майбутньої двосторонньої взаємодії завдання: встановити довірливі стосунки між очільниками обох держав. Тут Володимир Зеленський не має права на помилку. Детальніше читайте у статті Олега Шамшура “Що таке «доктрина Байдена», і як не опинитися по той бік «огорожі»”.