Ескалація конфлікту з Україною може зіграти проти Путіна — The Washington Post

Збільшення концентрації російських військ поблизу кордону з Україною, розміщення десантних кораблів РФ у Чорному морі викликали дискусії серед аналітиків щодо того, чи справді президент Росії Володимир Путін готується до ескалації конфлікту з Києвом чи просто демонструє зухвале шоу - для власного народу або для нової адміністрації США, яка готується запровадити проти Кремля суворі санкції, пише The Washington Post.

У будь-якому випадку, намагання завадити російському президенту повторити сценарій 2014 року, коли його військові сили незаконно захопили Крим і розпочали війну на сході України, яка триває і сьогодні, вимагатиме рішучих дій від президента США Джо Байдена.

Нове вторгнення Росії не лише завдасть чергового удару американській демократії, але й дестабілізує глобальний порядок у той час, коли світ зіштовхнувся із пандемією коронавірусу та проблемою зміни клімату. Це також показало б іншим авторитарним країнам, що можна безкарно захоплювати чужі території і не турбуватися про опір демократій.

Байден вже зробив правильний перший крок, надіславши Україні додаткову військову допомогу, а Туреччина заявила, що США розміщують морські сили в Чорному морі. Американський президент також запевнив, що Сполучені Штати підтримують суверенітет і територіальну цілісність України.

До того ж, США вже попередили про запровадження нових санкцій проти Кремля. Американські чиновники проводили оцінку конкретних випадків агресивної зовнішньої політики Москви та порушень Росією міжнародного законодавства, вже запровадивши санкції через отруєння російського опозиціонера Олексія Навального. Крім того, США детально аналізують втручання Мокви у вибори 2020 року та причетність російських хакерів до масштабної кібератаки SolarWinds.

Але Байден може зробити більше, використовуючи військову допомогу та загрозу додаткових санкцій.

Починаючи з 2014 року, США та їхні союзники по НАТО розпочали програму військової допомоги Україні. Свого часу за президенства Барака Обами США вже розробляли варіанти дій, зосереджуючись насамперед на допомозі українським збройним силам у захисті своїх кордонів. Пізніше Сполучені Штати також приділили увагу зміцненню можливостей морської оборони України. Тепер уряд США може допомогти вдосконалити Повітряні Сили України.

Дотепер санкції були цілеспрямованими та поступовими, вони «з обережністю» завдавали шкоди Кремлю та західним діловим інтересам. Однак відключення доступу до нового капіталу для російських державних фондів та суб'єктів господарювання - або навіть ще більш «екстремальне рішення», відключення Росії від використання міжнародної платіжної системи SWIFT, яка використовується для переказу грошей між близько 200 країнами, точно спричинило б різкий економічний та політичний дискомфорт для Путіна і його приятелів. Самі лише погрози зробити це, ймовірно, не змусять Путіна відмовитися від загострення конфлікту з Україною.

У Путіна є внутрішньополітичні причини створювати видимість військової загрози чи фактично перезапустити боротьбу з Україною. Це багаторічна тактика, щоб відволікти росіян від погіршення економічного становища, пандемії, непопулярності політичної партії Путіна, і звичайно, отруєння та ув’язнення Навального.

Але Путін повинен розуміти, що повномасштабна війна з Україною також може дати зворотний ефект для Росії. Російський народ навряд чи хоче йти на війну з українцями, і будь-яка спроба організувати реальні військові дії може провалитися. Якщо агресія Кремля об’єднає єдиний фронт демократій та принесе серйозні санкції, це може означати початок кінця правління Путіна.

Реалізуючи власні інтереси, незважаючи на волю українського народу та міжнародне право, російський президент буде продовжувати поширювати свій корумпований політичний, військовий та економічний вплив серед країн колишнього СРСР та за його межами. Він, безсумнівно, буде випробовувати рішучість НАТО в Прибалтиці. Напад або вторгнення в державу НАТО вимагає колективної військової реакції відповідно до установчого договору альянсу.

Зрозуміло також, що за діями Кремля стежать Пекін, Тегеран та Пхеньян. Справді, Китай одночасно посилює тиск на Тайвань, Філіппіни та всіх своїх сусідів, а також деякі держави в Південно-Китайському морі.

Якщо агресія Путіна залишатиметься безкарною, ніщо не заважатиме іншим державам здійснювати неправомірні територіальні захоплення. Міжнародний порядок перетвориться на боротьбу за сфери впливу, яка спостерігалася перед Другою світовою війною, а конкуренція розпалює військові протистояння.

Все це відбуватиметься в розпал пандемії та кліматичної кризи - поки Земля нагрівається, люди відчувають зневіру. Саме зараз, як ніколи, потрібні правила та червоні лінії для запобігання світовим війнам, щоб можна було зосередитись на вирішенні актуальних глобальних проблем, об’єднавши спільні зусилля країн, навіть попри різні національні інтереси.

Американське військове стримування, яке поширюється на союзників та партнерів, може забезпечити необхідну силу для відновлення дипломатії, яка передбачає міжнародні переговори, а не військову ескалацію, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Загострення в Донбасі: Зеленський запросив переговори з Путіним - в Кремлі "заперечують"

Росія стягує війська до кордону з Україною під виглядом підготовки до навчань «Захід-2021». Одночасно з цим активізувалися російські контингенти в Білорусі, окупованому Криму, Придністров'ї та акваторії Чорного і Азовського морів. Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, виступаючи 30 березня в Верховній Раді, вказав на високу ймовірність російського вторгнення.

Українська військова розвідка повідомила про підготовку росіянами масштабних провокацій, загострення в зоні ООС, спроби розширення зони окупації в Донбасі з можливим вторгненням на інших ділянках.

Європейське командування Армії США привело війська в бойову готовність, посли держав НАТО провели надзвичайну сесію.

Офіційні спікери РФ почали погрожувати Україні «незворотними наслідками» і «початком кінця». Україна провела консультації зі США, Францією, Німеччиною, Туреччиною, Грецією та іншим країнами. Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель у ході розмови з президентом Росії Володимиром Путіним закликала його до деескалації, але в Кремлі про це промовчали.

9 квітня відбулась серія телефонних розмов між держсекретарем США і керівниками МЗС України, Німеччини та Франції. Ентоні Блінкен закликав Німеччину і Францію активніше підтримувати Україну.