Енергетична криза показала вразливе місце Європи — The Economist 

У «1984» Джорджа Орвелла кімната 101 — це місце, де в’язні зіштовхуються зі своїми найбільшими страхами. Знайти найбільшу фобію Європи складніше: те, що лякає європейців на одній частині континенту (мігранти, Росія), може мало турбувати тих, хто знаходиться в його іншій частині. Пандемія COVID-19 є одним із претендентів, оскільки коронавірус зробив життя складним у всьому світі. Іншою фобією Європи є енергетична криза на континенті. Зростання цін на газ призводить до того, що рахунки за опалення зростають, поглинаючи фінанси, які європейці заощадили під час локдаунів. Ця криза настільки всеохоплююча, що всім частинам ЄС доведеться зіштовхнутися з серйозними проблемами, пише The Economist.

Європа вступила в зимовий сезон із низькими запасами газу, який використовується для опалення будинків та виробництва електроенергії. Зменшення внутрішнього виробництва енергії в таких країнах, як Нідерланди, слабкий вітер, який не зміг крутити вітряні турбіни, як очікувалося, бум попиту в Азії, що тягне газ на Схід, проблеми на французьких атомних станціях — об’єдналися і створили дефіцит, який мало хто очікував.

Коли Росія не поспішала допомагати з додатковими поставками газу, ціни підскочили. Страх перед зимовими відключеннями електроенергії допомогла пом’якшити відносно тепла погода — поки що.

Але проблема виходить за межі рахунків: для багатьох країн це викликає суцільну невпевненість. Візьмемо гордість Франції, яка зараз головує в Раді ЄС. Криза стала насмішкою над досягненням блоком «стратегічної автономії» — «великої ідеї» президента Франції Еммануеля Макрона. Те, що Європа повинна бути захищена від впливу ворожих держав, звучить амбіційно, але досягнення такої автономії виглядає малоймовірним.

На яку автономію може претендувати Європа, коли вона вимагає від Росії «щедрості», щоб отримати газ? Це незручне питання в той час, коли президент РФ Владімір Путін погрожує вторгненням в Україну. Якщо Америка відповість санкціями проти Росії, як вона обіцяла, саме Європа найбільше відчує відплату Кремля. Не дивно, що ЄС не має великого впливу на переговори США та РФ.

Німеччина перебуває на завершальній стадії схвалення «Північного потоку-2», який зробить Європу ще більш залежною від російського газу. Найбільшій економіці ЄС доведеться протистояти власним проблемам. Сплеск цін на енергоносії став катастрофічним для промисловості. Це також викликало стрибок інфляції — економічного показника, якого німці бояться найбільше. А новий коаліційний уряд, який розділений щодо «Північного потоку-2», спостерігав за закриттям трьох атомних електростанцій, які могли б стати в нагоді для підтримки енергобезепеки на континенті. Країна, яка вважає, що вирішує кризу в Європі, тепер сама стала частиною проблеми.

Подвійний страх не дозволяє європейцям на Півночі спати протягом довгих зимових ночей. По-перше, ЄС не зможе активно діяти проти зміни клімату, що турбує жителів у Нідерландах та Скандинавії. Інша проблема полягає в тому, що «їхні» гроші підуть на субсидування Півдня. Угода, укладена в 2020 році для Європейського фонду відновлення від COVID-19, чітко підкреслила ці два страхи: ощадливі жителі Півночі погодилися надати великий пакет допомоги за умови, що він фінансуватиме кліматичні цілі. Газова криза підриває цю систему. Уряди таких країн, як Італія та Іспанія, виділяють мільярди, щоб допомогти домогосподарствам справлятися з великим рахунками за комунальні послуги, а польські шахтарі працюють понаднормово, щоб видобути «неекологічне» вугілля.

Найбільший страх у Південній Європі – це нерівномірне відновлення. Греції, Італії та деяким іншим країнам було б вигідно швидко відновитися після двох криз. Однак великі стрибки в рахунках за енергоносії завдають більше шкоди бідним країнам. Це стосується і Східної Європи. В цьому регіоні найбільшою проблемою став Путін, який контролює поставки газу, вимагаючи послаблення позицій НАТО.

Причини нинішньої енергетичної нестабільності важко звести до одного фактора, каже Георг Захманн з аналітичного центру в Брюсселі. Це залишає достатньо простору для визначення коріння проблеми. Європейська комісія регулює енергетичні ринки ЄС і зробила вуглецеву нейтральність центральним фактором енергетичного майбутнього блоку. Якими б яскравими не були її політичні рішення, вони посилили нинішню кризу. Наприклад, тимчасовий перехід до вугілля для зниження цін є поганим варіантом, оскільки це вимагатиме придбання «дорогих кредитів» ЄС на викиди вуглецю, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Європа вчиться жити без російського газу: постачання зрідженого газу зі США перевищило Газпром у 5 разів

Дії Росії призвели до енергетичної кризи в Європі. Крім того, РФ наразі може змінити ситуацію, якщо збільшить постачання газу на третину від нинішнього рівня, і це можливо. Але вона тримає спотові продажі обмеженими. Про це заявив глава Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль.

За оцінками МЕА, поставки російського газу в Європу скоротилися на 25% в четвертому кварталі 2021 року в порівнянні з минулим роком і знизилися на 22% в порівнянні з допандемічним рівнем.

Біроль зазначив, що РФ обмежує поставки газу в Європу, в той час як інші постачальники, такі як Норвегія, Алжир і Азербайджан нарощують їх.