Експлейнер: Вибори до Європарламенту і чому вони важливі

Завтра європейці будуть голосувати за новий скликання Європейського парламенту, але справжня боротьба за владу над блоком розпочнеться лише після підрахунку голосів.

Хто голосує і за що?

Більше 400 мільйонів осіб в 28 державах-членах Європейського Союзу можуть голосувати з 23 по 26 травня, включаючи майже 50 мільйонів британців, які повинні були покинути блок у березні. Їх голоси за 73 законодавців, яким, можливо, доведеться піти протягом декількох тижнів, засмутили деякі розрахунки після того, як у квітні була узгоджена відстрочка Brexit.

За пропорційним представництвом європейці оберуть 751 члена до Європейського парламенту, який ділить свій час між Брюсселем і Страсбургом. Починаючи з Люксембургу, Мальти і Кіпру, з шістьма місцями та Німеччиною з 96 особами, протягом п'яти років члени Європейського парламенту будуть приймати закони, запропоновані Європейською комісією, за умови схвалення національними урядами в Раді ЄС.

Що на кону?

Проблеми з кампанією будуть варіюватися від витрат, хоча бюджет ЄС дорівнює лише 1 відсотка сукупного ВВП держав-членів, - до зміни клімату і трудових правах. Але деякі, хто хоче, щоб ЄС розпався, розглядають вибори як референдум в стилі Brexit щодо самого виживання Євросоюзу, викликаючи прихильників історичних етнічних націй проти ідеї об'єднання суверенітету в захист багатства і цінностей Європи у світі зростаючих авторитарних повноважень і транснаціональних корпорацій.

У цих дискусіях між центрами і державами обговорюються біженці. Націоналісти звинувачують ЄС у різкому сплеску прибулих в 2015 році. Федералісти кажуть, що тільки співпраця може контролювати міграцію.

Лідери деяких східних країн, таких як Угорщина і Польща, скаржилися Брюсселю через мігрантів, і що він підриває правила ЄС щодо демократії у Варшаві та Будапешті; деякі жителі Заходу говорять про скорочення своїх субсидій ЄС у відповідних заходах.

Чи є в ЄС політичні партії?

І так. І немає. Вісім партійних груп сидять у нинішньому скликанні. У правоцентристської Європейської народної партії (EPP) 217 місць і вона часто співпрацює з центрально-лівими соціалістами і демократами (S&D – 186 місць) і лібералами ALDE (68 місць). Дві праві групи проти ЄС, очолювані британським UKIP і Національним ралі Франції, поділяють 78 місць.

Але всі групи недисципліновані, і на виборах в ЄС в основному конкурують національні партії в питаннях, які близькі виборцям.

Британія - це проблема?

Деякі чиновники ЄС пропонують відкласти схвалення ключових поствиборних призначень до відходу британських депутатів, щоб уникнути звинувачень у тому, що рішення парламенту не будуть легітимними.

Британці на голосуванні віддадуть перевагу євроскептикам, соціалістам і зеленим, але зашкодять EPP, в якій немає членів від Британії з тих пір, як правлячі консерватори покинули групу, щоб сформувати свій власний блок.

Беручи участь, Велика Британія змусила ЄС відкласти перерозподіл 27 з 73 британських місць в інші країни. Франція, наприклад, вибере 79 членів Європарламенту, що на п'ять більше, ніж зараз, але ці п'ять не зможуть зайняти свої місця до тих пір, поки Велика Британія не піде і парламент не скоротиться на 46 членів до 705.

Переможець отримає право курувати Євросоюзом?

Не зовсім, але може бути. Лідери парламенту кажуть, що вони є серцем європейської демократії. Національні лідери сміялися над 43% явкою на виборах у 2014 році. На практиці держави володіють найбільшою владою, і мало що відбувається такого, що не сподобається великим країнам.

Виконавчу комісію ЄС очолює Жан-Клод Юнкер. Історична боротьба за владу між парламентом і Радою отримає провітрювання на виборах. Парламент зобов'язався змусити Раду призначити в якості наступника Юнкера провідного кандидата від партії, що перемогла в травні. Національні лідери, такі як президент Франції Еммануель Макрон, кажуть, що вони не будуть пов'язані цим. Є ризик, що парламент відхилить кандидатуру президента Єврокомісії, що може спричинити за собою безпрецедентну кризу.

Хто насправді керує ЄС?

Це складно. Але голосуючий і провідний кандидат - частина політичних торгів серед урядів, щоб посадити співвітчизників або союзників на вищі посади не тільки в Комісії і Раді, але і в Європейському центральному банку.

У Німеччині і Франції, двох найбільших держав, є найбільший вплив, але це гра, в яку грають навіть найменші. Юнкер є третім главою ЄС з маленького Люксембургу, хоча його надії на те, що держави, які поступаються більше влади Брюсселю, залишаються в значній мірі нереалізованими.

Вибори сильно змінять картину?

Поштовх євроскептиками може означати більш згуртовану меншість, щоб порушити законодавство ЄС. Але єврооптимісти також кажуть, що кампанія, яка привертає більше уваги людей, може активізувати зусилля після Brexit в об'єднанні інших 27 країн-членів.

Опитування припускають, що вкрай праві можуть збільшити свою частку в Європарламенті, але, ймовірно, недостатню, щоб пробити в "смертельний дзвін" ЄС. Здається малоймовірним, що будь-який табір за або проти більш тісної інтеграції в Європі може завдати нокаутуючого удару опонентам.

Детальніше про процес виходу Британії з Євросоюзу читайте в матеріалі Віктора Константинова "Ще трохи Брекзиту" у тижневику "Дзеркало Тижня. Україна".