Експерти стурбовані наслідками угоди з Іраном в довгостроковій перспективі, пише The Wall Street Journal.
Анонсована взята за основу угода щодо іранської ядерної програми стала генератором дискусій у суспільстві. ЇЇ прихильники радіють у зв'язку з тим, що угода обмежить Іран в його діяльності в сфері ядерних технологій. Критики ж сумніваються в тому, що дійсно вдасться проконтролювати виконання зобов'язань Тегерана. Вони стурбовані довгостроковим впливом цієї угоди на регіональну та світову стабільність. Історичне значення договору і його стійкість залежать від того, чи можуть бути ці всі позиції узгоджені.
Переговори щодо створення остаточної угоди будуть надзвичайно складними, відзначає видання. Поки що офіційний текст нинішнього взятого за основу договору не опублікований. І експерти можуть говорити про нього лише маючи в розпорядженні його односторонню американську інтерпретацію.
Новий підхід, до якого дійшли сторони в ході останніх переговорів, ускладнює верифікацію виконання Тегераном взятих на себе зобов'язань через розпливчастість критеріїв. Будь-яке повідомлення про порушення, швидше за все, потягне за собою дебати, а то і нові переговори.
У договорі основним механізмом примусу є загроза відновлення санкцій, що "підкреслює широку асиметрію" угоди. При цьому відновлення найбільш ефективних санкцій вимагатиме скоординованих міжнародних дій.
Поступове закінчення строку дії рамкової угоди дозволить Ірану отримати значущу ядерну, промислову і військову міць. Обмеження в дослідженнях і розробці не були публічно розкриті. Таким чином, Тегеран зможе після закінчення 10 років розгорнути ядерну програму на більш потужному рівні.
Відсутність зв'язку між ядерною і політичною стриманістю дасть привід традиційним союзникам Америки говорити про те, що США вторгували тимчасове ядерне співробітництво для потурання іранської гегемонії.
Деякі прихильники угоди припустили, що воно може допомогти відгородити Америку від близькосхідних конфліктів.
"Щоб позбавити світ від можливих потрясінь, США повинні розробити стратегічну доктрину для регіону. Стабільність вимагає активної американської ролі. Ірану, щоб стати цінним членом міжнародного співтовариства, головним чином потрібно проявляти стриманість у питанні ситуації на Близькому Сході", - йдеться в статті.
Угода з Іраном більше демонструє американську стратегічну політичну концепцію, ніж вирішує світові проблеми в регіоні.
Раніше в Сенаті розкритикували Обаму за угоду з Іраном. Лідер сенатської більшості в Конгресі США Мітч Макконелл зазначив, що дана угода з Іраном несе в собі вигоду саме Тегерану, а не служить національним інтересам США.
ЄС за підсумками переговорів у Лозанні вирішив скасувати санкції проти Ірану, заявила 2 квітня глава дипломатичної служби ЄС Федеріка Могерини.
Адміністрація президента США Барака Обами згодна на скасування частини своїх санкцій проти Ірану в рамках угод з обмеження його ядерної програми, проте в разі потреби знову може ввести їх, заявив 2 квітня Барак Обама.