Коли 6 квітня громадяни Словаччини прийдуть на виборчі дільниці, щоб обрати нового президента, країні доведеться зіткнутися з парадоксом. Об'єктивно кажучи, ставки на виборах невеликі, оскільки президент Словаччини значною мірою церемоніальна особистість. Вибори проходять у важкий політичний момент: Словаччина розколота порівну між прозахідним табором, стривоженим агресією Росії, який представляє Іван Корчок, колишній міністр закордонних справ, і революційним табором, що прислухається до тез Кремля і підозріло ставиться до Заходу, його очолює Петер Пеллегріні, член правлячої коаліції прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, дружнього до Росії. Саме цей розкол і визначить результат завтра 6 квітня.
У Словаччині завжди існувала певна версія цього поділу на Схід і Захід. У 1998 році, наприклад, колишній авторитарний прем'єр-міністр Владимир Мечьар був вигнаний на виборах, які вважалися екзистенціальними, після того як держсекретар США Мадлен Олбрайт назвала Словаччину "чорною дірою" Європи, пише Politico.
Але в жовтні минулого року Фіцо повернувся до влади, озлоблений і радикально налаштований тим, що він назвав "спробою скасувати демократичні вибори", ініційованою філантропом Джорджем Соросом і посольством США в Братиславі. Відтоді словацький уряд сильно схилився в бік Росії й припинив допомогу Україні.
Фіцо також скасував спеціальну прокуратуру, яка займалася справами про корупцію, і спробував скоротити термін давності щодо цілої низки злочинів — схоже, щоб захистити себе і своє оточення від розслідувань, які тривають. Міська прозахідна частина Словаччини відреагувала масовими протестами, а чинний президент Зузана Чапутова оскаржила реформи кримінального кодексу в Конституційному суді країни. Тим часом правляча коаліція також намагається скасувати автономний правовий статус суспільного телебачення і радіо, перетворивши суспільне мовлення на дочірнє підприємство уряду.
Усе це має послужити потужною силою для словацької опозиції, яка вже згуртувалася навколо прозахідного кандидата в президенти. І в першому турі Корчок переміг зі значним відривом у 5,5 %. Однак у другому турі перегони обіцяють бути напруженими, оскільки Корчок має мало надій залучити голоси третіх сторін, які наразі згрупувалися навколо Штефана Гарабіна — відверто прокремлівського кандидата, який отримав майже 12% голосів.
"Словаччина — маленька країна, де відносно невеликі перепади настрою серед ключових виборців можуть призвести до великих наслідків на виборах. І розділений уряд був би набагато безпечнішим для конституційного ладу Словаччини, а також для її місця в західному альянсі, аніж сходження на вищу політичну посаду прихильника правлячої коаліції", — пише Politico.
Питання в тому, чи зміг Корчок достатньо переконливо донести цей аргумент до виборців, які не хочуть перетворення Братислави на наступний Будапешт, і водночас представити себе таким, що не є загрозливим для тих, хто хоче прямо протилежного? Залишається сподіватися.
Про те, чи переможе на виборах у Словаччині Іван Корчок читайте у статті Якуба Логінова "Чи утримає перемогу проукраїнський кандидат у президенти Словаччини?"