Але вибори повторно відкрили питання, чи варто країні виходити з ЄС. І це сталося з чотирьох причин. Про це на сторінках The Guardian пише професор управління з Королівського коледжу Лондона Вернон Богданор.
По-перше, у Палаті громад більше немає більшості, яка б підтримувала жорстку версію Brexit, яку просувала Мей. Там зараз навіть більше депутатів, які б хотіли, щоб Британія лишилася в ЄС.
По-друге, лейбористи здобули більше голосів на виборах, засумнівавшись, чи результат референдуму щодо виходу з організації був остаточним. Лейбористська партія не була прихильницею рішення лишитися в ЄС. Але її лобіювання "м'якого Brexit" дозволило привабити більше виборців. У округах, де понад 55% британців голосували за те, щоб лишитися в ЄС, лейбористи на парламентських виборах набрали на 7% більше голосів. Фактично дострокові парламентські вибори стали реваншем прихильників союзу.
По-третє, вибори посилили внутрішні розколи у двох найбільших партіях Британії. Якщо можлива угода з ЄС про нові відносини виявиться надто жорсткою, частина консерваторів можуть об'єднатися з опозиційними колегами, щоб не дозволити Лондону погодитися на неї. Якщо ж угода буде надто м'якою, консерватори-євроскептики можуть теж заблокувати її. Тож більшості немає для жодної з форм Brexit. А це фактично блокує Палату громад.
По-четверте, Палата лордів, де прихильників ЄС ще більше, ніж в палаті громад, теж може відкинути жорсткий Brexit, пояснивши це тим, що міноритарний уряд не має мандату на це. Тож у ситуації, коли британський парламент заблокований, жодне з рішень не має підтримки, а партії дуже розділені у питанні Європи, проведення другого референдуму може стати єдиним способом для уряду легітимізувати угоду, яку він запропонує щодо Brexit.
Зрештою, процес виходу з ЄС піднімає фундаментальні і екзистенційні проблеми для майбутнього країни. І тому остаточна угода буде вимагати не лише схвалення парламенту, а й народу.
Раніше видання The Times писало, що Британія збереже санкції проти Росії після Brexit. Більше того, Лондон може запровадити власний більш жорсткий тиск, до якого він закликав ЄС впродовж багатьох років.