COVID-19 може стати більш смертельно небезпечним у майбутньому — The Economist 

01 березня, 2021, 12:15 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Більшість вірусів стають менш смертоносними унаслідок своїх мутацій, але з COVID-19 ситуація дещо інша.

COVID-19 може стати більш смертельно небезпечним у майбутньому — The Economist 
© pixabay/davichee

Після слів про те, що варіант SARS-CoV-2 В.1.1.7, вперше виявлений на південному сході Англії, був більш трансмісивним, але не смертельнішим, ніж звичайний штам коронавірусу із Уханя, британський прем’єр-міністр Борис Джонсон змінив думку, заявивши про те, що новий штам COVID-19 все-таки може спровокувати більшу кількість летальних випадків. Це не зовсім закономірно, адже зазвичай віруси з часом стають менш смертоносними. Чому ж COVID-19 «не дотримується» таких правил, пояснює журнал The Economist.

Щоб організми могли розмножуватися, вони повинні копіювати генетичний матеріал. Іноді трапляться «генетичні помилки», які зберігаються і передаються. Такі мутації трапляються у тварин, рослин, грибів, бактерій та вірусів. Мутації майже завжди призводять до того, що «потомство» з ними гине. Дуже рідко мутація може надавати перевагу.

Віруси залежать від людей, які їх поширюють, і більшість із них, такі як ВІЛ, Ебола та «оригінальний штам COVID-19», зазвичай роблять людину особливо «інфекційною» лише після того, як вони поширилися по всьому організму. У цей момент клітини господаря зіштовхуються зі справжньою атакою з боку вірусу, імунна система працює напружено, а носій відчуває виснаження.

З еволюційної точки зору вірус отримує користь, якщо цей період «високої інфекційності» триває якомога довше, щоб дати патогену більше часу для розповсюдження. Різке вбивство господаря обмежує шанси вірусу заразити інших людей, навіть якщо патоген може поширюватися від мертвого тіла. Саме тому мутації, які роблять віруси менш смертельними, зазвичай і виграють процес «природного відбору».

Однак у ситуації із SARS-CoV-2 така «схема» не завжди працює, оскільки вірус робить людей найбільш інфекційними приблизно в той час, коли вони вперше проявляють симптоми, і за тижні до того, як вони можуть померти від ускладнень. Якщо людина помирає через кілька тижнів після того, як вірус поширився по всьому її організму, це майже не впливає на еволюційну траєкторію вірусу. Отже, шанс того, що COVID-19 отримає мутації, які зроблять його менш смертельним рівнозначні шансам того, що коронавірус навпаки, стане більш смертельно небезпечним.

B.1.1.7 та деякі інші варіанти COVID-19, включаючи нещодавно ідентифікований штам коронавірусу у Каліфорнії, широко поширились, оскільки вони мають мутації, що модифікують інструмент, який вірус використовує для проникнення у клітини. SARS-CoV-2 використовує спайковий білок щоб прикріпитися до рецепторів на поверхні клітин господаря, які після активації дозволяють вірусу вводити свій генетичний матеріал. Попри те, що сам механізм залишається незрозумілим, зміни спайкового білка допомагають B.1.1.7 та іншим варіантам коронавірусу швидше потрапляти у клітини. Один із ефектів полягає в тому, що нові штами стають більш інфекційними.

Також загадкою є те, як COVID-19 отримав дві мутації, що посилюють його летальність та роблять вірус більш трансмісивним. Можливо, дві окремі генетичні зміни відбулися в організмах різних інфікованих людей, незалежно одна від одної, але шанси на це невисокі. Оскільки ці дві мутації не були виявлені в окремих вірусних штамах до того, як варіант B.1.1.7. вперше зафіксували, також малоймовірно, що два варіанти вірусу, кожен з яких несе одну з двох мутацій, об'єднали свою генетичну інформацію в організмі однієї людини, яка була інфікована двома варіантами хвороби одночасно.

Швидше за все, це мережа молекулярних взаємодій, таким чином, поява однієї мутації спричинила появу іншої. Вірусологи вважають, що лише невелика кількість генетичних мутацій зумовлює суттєві зміни в поведінці вірусу.

Нові варіанти COVID-19 більше схильні до мутацій, ніж початковий варіант коронавірусу, вперше  зафіксований в Ухані у 2019 році. Коронавіруси мають великі геноми, а їх додатковий генетичний матеріал виглядає так, ніби він використовується для "перевірки помилок" вірусних копій, зроблених всередині клітин організму господаря. Перевірка помилок, ймовірно, допомагала вірусу циркулювати серед популяції кажанів протягом століть, де COVID-19 не «страждав» від опору. Зараз, коли вірус зіштовхнувся з надзвичайним опором, перейшовши до нового виду - людей, які запровадили локдауни, почали носити маски та отримувати вакцину, компоненти перевірки помилок у вірусному геномі стали менш цінними. Замість цього COVID-19 обрав шлях мутацій. Ймовірно, COVID-19 буде і надалі змінювати свій генетичний матеріал, і кожна мутація буде тягнути за собою інші, резюмує видання.

Читайте також: Головний інфекціоніст США розповів, якій із вакцин проти коронавірусу надає перевагу

Значне падіння захворюваності на коронавірус з кінця минулого року дало надію на те, що країни зможуть стримати пандемію, попри занепокоєння про появу нових штамів. У ВОЗ також повідомили, що смертність від COVID-19  у всьому світі знизилася на 20%. Глобальні показники інфікування COVID-19 стрімко впали з початку 2021 року - з понад 5 мільйонів випадків на тиждень до 2,5 мільйона у середині лютого.

По матерiалам: ZN.UA / Підготував/ла : Анастасия Гурин
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК