COVID-19 і кліматична криза взаємопов'язані – The Economist

Спостерігати за пандемією - все одно що спостерігати за зміною клімату затиснувши палець на кнопці швидкого перемотування вперед. Ні вірус, ні парникові гази не хвилюють кордони, що робить обидва лиха глобальними. І те, і інше піддають більшому ризику бідних, ніж багаті еліти, і вимагають від урядів дій у таких масштабах, які в мирний час ще не спостерігалися. І оскільки керівництво Китаю зосереджене лише на своїх власних інтересах, а Америка настільки ж презирливо відноситься до Всесвітньої організації охорони здоров'я, як і до паризького кліматичного угоди, жодне лихо не отримає скоординованої міжнародної відповіді, якої вона заслуговує, пише The Economist.

Дві кризи не просто схожі одина на одну, вони взаємодіють. Закриття секторів економіки призвело до величезного скорочення викидів парникових газів. У перший тиждень квітня щоденні викиди в світі були на 17% нижче, ніж в минулому році за такий же період. Міжнародне енергетичне агентство очікує, що глобальні промислові викиди парникових газів до 2020 року будуть приблизно на 8% нижче, ніж в 2019 році, що є найбільшим річним зниженням з часів другої світової війни.

Це падіння розкриває важливу правду про кліматичну кризу. Вона занадто великий, щоб його можна було вирішити шляхом відмови від літаків, поїздів та автомобілів. Цей сумний експеримент показав, що навіть якщо люди зазнають величезні зміни в тому, як вони ведуть своє життя, у світі все ще залишається понад 90% декарбонізації, необхідної для досягнення найбільш амбітної мети Паризької угоди – температури клімату тільки на 1,5 °С тепліше, ніж було до промислової революції.

Але, як ми пояснимо на цьому тижні те, що пандемия розкриває масштаби майбутнього завдання, а також створює унікальний шанс для прийняття урядової політики, яка відведе економіку від вуглецю з меншими фінансовими, соціальними і політичними витратами, ніж це могло б бути в іншому випадку. Низькі ціни на енергоносії дозволяють скоротити субсидії на викопне паливо і ввести податок на вуглець. Надходження від цього податку протягом наступного десятиліття може допомогти відновити зруйновані державні фінанси.

Підприємства, що лежать в основі економіки, що працює на викопному паливі, - нафтогазові компанії, виробники сталі, автомобілебудівники - вже відчувають агонію скорочення своїх довгострокових можливостей і зайнятості. Відновлення економіки медикаментозної є однією з умов для інвестування в кліматично сприятливу інфраструктуру, яка стимулює ріст і створює нові робочі місця. ЗАвдяки низьким процентним ставкам рахунки виставляються менше, ніж коли-небудь.

Спочатку візьміть ціни на вуглець. Такі схеми, які здавна цінувалися економістами, використовують вплив ринку, щоб стимулювати споживачів та фірми до скорочення своїх викидів, таким чином забезпечуючи, щоб перехід від вуглецю відбувався найбільш ефективним чином. Такий час є особливо сприятливим, оскільки такі ціни роблять найбільш безпосередній вплив, коли вони призводять до порушення балансу між двома вже наявними технологіями. У минулому можна було стверджувати, що, хоча ціни можуть закріпити перевагу більш чистого газу порівняно з більш брудним вугіллям, технології використання поновлюваних джерел енергії є занадто незрілими для того, щоб ними користуватися. Але за останнє десятиліття вартість енергії вітру і сонця впала. Відносно невеликий поштовх від ціни на вуглець міг би дати поновлюваним джерелам енергії вирішальну перевагу, яка стала б постійною, оскільки більш широке впровадження зробило б їх більш дешевими. Можливо, ніколи не було часу, коли ціни на вуглець могли сприяти цьому так швидко.

Розмови про ціни на вуглець не так популярні у політиків, як у економістів, тому таких політиків дуже мало. Але ще до того, як трапилася пандемія COVID-19 з'явилися натяки, що їх час наближається. Європа планує розширення своєї схеми встановлення цін на вуглець. Китай створює абсолютно нову систему. Джо Байден, який підтримував підняття цін на вуглець, коли він був віце-президентом, зробить це знову в майбутній виборчій кампанії - і принаймні деякі праві погодяться з цим. Доходи від податку на вуглець можуть підняти більше 1% ВВП на ранній стадії, а потім зменшуватися протягом декількох десятиліть. Ці гроші можуть бути виплачені як дивіденду громадськості, або, що більш імовірно зараз, допоможуть знизити державні борги, які вже прогнозуються досягти в середньому 122% ВВП у багатому світі в цьому році, і будуть рости далі, якщо зелені інвестиції будуть фінансуватися за рахунок боргу.

Ціноутворення на вуглець - тільки частина можливої реакції великого вибуху. Навряд чи вдасться швидко створити мережу точок зарядки електромобілів, більше атомних електростанцій для підтримки дешевого, але непостійної електрики, що поставляється з відновлюваних джерел енергії, програми модернізації неефективних будівель і розробки технологій, спрямованих на скорочення викидів. У цих областях необхідні субсидії і прямі державні інвестиції для забезпечення того, щоб майбутні споживачі і фірми мали технології, які будуть стимулювати ціни на вуглець.

Деякі уряди доклали свої зусилля для екологізації своїх порятунків, пов'язаних з COVID-19. Air France було сказано або відмовитися від внутрішніх маршрутів, які конкурують з високошвидкісними поїздами, що працюють на атомній електриці, або відмовитися від допомоги платників податків. Але дирижизм, замаскований під руку допомоги, може мати небезпечні наслідки: краще зосередитися на тому, що уряди не повинні направляти свої рятувальні заходи на викопні види палива. В інших країнах існує ризик руйнівної для клімату політики. Америка ще більше послаблює свої екологічні правила під час пандемії. Китай, чиї стимули для розвитку важкої промисловості призвели до зростання світових викидів після глобальної фінансової кризи, продовжує будувати нові вугільні заводи.

Пауза COVID-19 по своїй суті не є сприятливою для клімату. Країни повинні зробити самі це. Їх мета повинна полягати в тому, щоб до 2021 року, коли вони зберуться для оцінки прогресу, досягнутого після укладення Паризького угоди, і візьмуть на себе зобов'язання активізувати свою діяльність, показати, що пандемія стала каталізатором прориву в області охорони навколишнього середовища.

COVID-19 продемонстрував, що основи процвітання ненадійні. Лиха, про яких довго говорили, і довго ігнорували, можуть спіткати вас без попередження, вивертаючи життя навиворіт і стрясаючи все, що здавалося стабільним. Шкода від зміни клімату буде повільніша, ніж пандемія, але буде більш масштабною і тривалою. Якщо у лідерів є момент проявити хоробрість у запобіганні цієї катастрофи, то у них ніколи не буде більш уважної аудиторії, ніж зараз.

Раніше повідомлялося, що вчені зафіксували рекордно високу температуру в Антарктиці. Повітря прогрілося до 20,75 градусів за Цельсієм.

Нагадаємо, що вчені заявили про можливий швидкий колапс екосистем по всьому світу. При песимістичному розвитку подій екосистему океану чекає масова загибель вже в цьому десятилітті.