Підтримати
Наприкінці січня в адміністрації президента Джо Байдена оголосили про призупинення видачі ліцензій на незавершені та майбутні проєкти (!) експорту скрапленого природного газу (СПГ) в країни, які не є учасниками угод про вільну торгівлю. На який термін? Допоки Міністерство енергетики США не завершить аналізу їхнього впливу на клімат.
Що сталося?
Призупинення видачі ліцензій не стосується семи діючих американських заводів зі скраплення й експорту природного газу, які можуть виробляти до 87 млн тонн СПГ на рік. Між іншим, це сукупне річне споживання Німеччини та Франції. Також зазначене рішення не стосується ще п’яти проєктів, які вже схвалені та будуються і додадуть ще 63 млн тонн потужності до 2028 року.
Отже, це рішення не вплине на прогноз щодо експорту СПГ зі США до 2028 року і не матиме коротко- та середньострокового впливу на безпеку постачань до ЄС. Понад те, є певні винятки, передбачені при виникненні надзвичайних ситуацій, що загрожуватимуть національній безпеці союзників, якщо споживання СПГ різко зросте.
Тим не менш прийняте рішення може вплинути на траєкторію та темпи зростання сектору й матиме потенціал для звуження ринку в довгостроковій перспективі в разі, якщо воно діятиме довго.
Наскільки тривалою буде дія рішення?
Міністерство енергетики США повинне здійснити перевірку впливу на навколишнє середовище, перегляд триватиме місяці, точної дати завершення немає, але однозначно рішення діятиме до виборів. Потім буде проведено відкриті громадські слухання, що також займе певний час. Білий дім дуже розпливчасто заявив про те, скільки часу знадобиться для виконання дослідження. Але ніхто не очікує повернення до ліцензування перед листопадовими виборами. Якщо ж Джо Байден програє Дональду Трампу в листопаді, то колишній президент уже пообіцяв відновити ліцензування у свій «перший день повернення». Це цілком зрозуміло, оскільки в числі ядерного електорату Трампа — не тільки нафтогазові магнати, а й працівники американського нафтогазу, а їх 5,6% від усієї кількості зайнятих у США. Погодьтеся, це немало, коли на результат виборів впливають лічені відсотки.
На кого спрямоване рішення?
Востаннє проєкти експорту СПГ переглядали 2018 року, а відтоді експортні потужності зросли втричі, і планується ще більше зростання завдяки проєктам, що мають бути завершені до 2030 року. Це збільшення експорту викликало протести екологів і молодіжних груп, які є частиною електоральної бази Байдена, тож головне завдання цього рішення — допомогти Байдену здобути підтримку молодих виборців у листопаді. Також це загравання з промисловцями неенергетичних секторів, частина яких, зокрема, в хімічній, сталеливарній галузях, харчовій промисловості та сільському господарстві, виступає проти необмеженого експорту американського СПГ, аргументуючи це підвищенням ризиків зростання цін на газ на внутрішньому ринку США.
До речі…
Торік США встановили рекорд з експорту природного газу у вигляді СПГ — 88,9 млн тонн, або 124,5 млрд кубометрів у регазифікованому вигляді. Для порівняння: навіть якщо повірити оновленим даним російського енергетичного віцепрем’єра Алєксандра Новака, то РФ минулого року загалом експортувала 99,6 млрд кубометрів газу, з яких на СПГ припало 45,4 млрд кубометрів. Це більш як двократне падіння порівняно з 2021 роком, коли експорт російського газу становив 206,8 млрд кубометрів. Головне — провідною газовою державою-експортером є США, а не Росія. Експорт газу зі США у скрапленому вигляді кардинально збільшився за останні вісім років, а торік Сполучені Штати випередили лідерів — Австралію та Катар — за експортом СПГ. А країна-експортер №2 після США — Норвегія, газовий експорт якої за 2023 рік становив щонайменше 122 млрд кубометрів.
Кого конкретно у США зачепить рішення Байдена?
Нижче наведено список компаній, на які потенційно може вплинути оголошене призупинення видачі нових дозволів на експорт:
- Commonwealth LNG — з листопада 2022 року чекає на схвалення свого експортного СПГ-об’єкта потужністю 9,3 млн тонн на рік у Камероні, штат Луїзіана. Компанія досягла домовленостей лише про 50% потужностей і планувала прийняти остаточне інвестиційне рішення цього року;
- Sempra LNG LLC — 3-тя і 4-та лінії СПГ здатні виробляти до 13,5 млн тонн на рік, заявку на дозвіл від Міністерства енергетики подано у вересні 2023 року. 2-га лінія об’єкта являє собою розширення першої фази, що вже введена в експлуатацію, штат Техас;
- Energy Transfer — повторно подала заявку на отримання дозволу на експорт для свого заводу СПГ у Лейк-Чарльз, штат Луїзіана, після закінчення терміну дії початкового дозволу без завершення будівництва. У серпні 2023 року компанія подала заявку на отримання нової ліцензії;
- компанія Glenfarne Group Magnolia LNG, яка планує виробляти 8,8 млн тонн СПГ на заводі в Луїзіані, також повторно подала свій запит на дозвіл. Проєкт не просунувся.
Ще два проєкти СПГ очікують схвалення Федеральної комісії з регулювання енергетики США (FERC), яке має бути отримано до того, як Міністерство енергетики розгляне дозвіл на експорт. Найімовірніше, голосування FERC відбудеться в лютому. У разі схвалення FERC на ці проєкти також поширюватиметься мораторій на отримання дозволу на експорт.
Хто за? Хто проти?
Демократи та активісти кліматичних кампаній, як зазначалося вище, а також деякі сектори обробних галузей промисловості схвалили цей крок адміністрації США. Республіканці, виробники СПГ і зайняті в нафтогазовій промисловості в основному критикували. Відтак, немає сумнівів, що цей популістський крок спрямований на те, щоб зацікавити розмаїтих кліматичних та екологічних активістів у рік виборів, а також великих промислових споживачів енергоресурсів, які хочуть мати їх задешево.
Яким буде фактичний вплив у США?
У найближчій перспективі вплив буде незначним. За деяким оцінками, 17 проєктів, що очікують на затвердження, серед яких і перелічені вище компанії, відчують негайний вплив. Але вплив на постачання з діючих проєктів не буде відчутним до кінця десятиліття.
Який вплив на енергетичну безпеку ЄС?
Сполучені Штати залишаються безперечно провідним постачальником СПГ в ЄС. Доступні дані за другий квартал 2023 року показують, що на частку США припадає 46,4% від загального обсягу імпорту ЄС, за ними йдуть Росія (12,4), Катар (10,9), Алжир (9,9) і Нігерія (5,1%).
З діаграм Євростату видно, що у другому кварталі 2023-го Росія була другим за величиною постачальником СПГ до ЄС. Тут важливо зауважити, що в спину Росії дихає Катар і у третьому кварталі минулого року він потіснив Росію і став другим за величиною постачальником скрапленого газу.
Тобто час від часу друге місце розігрують між собою ці два постачальники. Але головне в тому, що рішення адміністрації США не впливає на поточні поставки в ЄС та Азію. Воно зачіпає сегмент експорту СПГ тільки після 2028 року. Причому у випадку, якщо в ЄС різко зросте споживання скрапленого газу, скажімо, внаслідок надзвичайної ситуації, то за таких обставин американці готові робити винятки.
Постає запитання: чи зможе Росія потенційно збільшити свою частку постачань на ринок ЄС за рахунок зменшення частки американців у разі, якщо заборона на нові ліцензії триватиме довго?
Метою агресивної «країни-бензоколонки» є отримання 20% світового ринку СПГ до 2035 року порівняно з приблизно 8% зараз. Новий завод зі скраплення газу в Арктиці, «Арктик СПГ-2», першу чергу якого показушно запустили 27 грудня 2023-го, мав би стати третім масштабним СПГ-проєктом Росії після «Сахалін-2» і «Ямал-СПГ». Постачань з нього ще не було, оскільки іноземні інвестори почали оголошувати форс-мажор через санкції.
Розташований на Гиданському півострові проєкт «Арктик СПГ-2» складатиметься з трьох черг виробництва СПГ, кожна потужністю 6,6 млн тонн на рік (загалом майже 20 млн тонн на рік, що еквівалентно 4% світового виробництва СПГ 2022 року). Запуск третьої лінії «Арктик СПГ-2», що запланований на 2026 рік, має допомогти збільшити потужності РФ з експорту СПГ на 60% від поточних обсягів. Але тут головним фактором буде ефективність санкційної політики США.
2 листопада 2023 року проєкт «Арктик СПГ-2» потрапив до санкційного списку США, після чого деякі іноземні акціонери, зокрема французька група TotalEnergies, оголосили форс-мажор і намір дотримуватися діючого режиму санкцій. Росіянам вдалось обійти санкції та доправити частину обладнання з Китаю для будівництва другої та третьої черг заводу, проте на нинішньому етапі через брак спеціалізованих суден посиленого льодового класу виникають певні труднощі: кому поставляти і чим поставляти.
Враховуючи санкційні проблеми росіян, доцільно поглянути, як справи у багаторічного СПГ-лідера — Катару. За даними Управління енергетичної інформації США, станом на квітень 2022 року Катар посідав третє місце в світі за обсягами експорту СПГ після Сполучених Штатів та Австралії. Після того як 2011 року його останнє підприємство зі скраплення природного газу було введено в експлуатацію, експортні потужності Катару досягли 74 млн тонн/рік СПГ, або майже 104 млрд кубометрів у регазифікованому вигляді. Потужність поступово зросте до 120 млн тонн/рік (168 млрд кубометрів), коли шість нових ліній зі скраплення, пов’язаних із проєктами розширення видобутку газу з Північного родовища в Перській затоці, будуть введені в комерційну експлуатацію починаючи з 2025-го. На цьому тлі газова «супердержава» Росія, яка відкотилася за обсягами газового експорту на показники пізньорадянського періоду середини 1980-х, виглядає жалюгідно порівняно з монархією піску і газу в Перській затоці.
Отже, призупинення видачі ліцензій у США не вплине на поточну картину з поставками СПГ в ЄС і є продуктом передвиборної американської кухні та популізму нинішньої адміністрації. Стосовно горизонту подій за 2028 рік, то більше шансів, що до того часу цю заборону вже буде скасовано. Якщо ж розглядати гіпотетичний варіант, що вона триватиме, то тут вікно можливостей відчиниться, радше, не перед росіянами (хоча ембарго на російський газ не було прийнято, але американські санкції проти російського СПГ-сектору все ж мають свій обмежуючий ефект), а перед катарцями, які мають суттєво збільшити виробничі потужності вже 2025 року.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google