Чи переможуть США в «інформаційній війні» з Росією та Китаєм — Foreign Policy

Ставки на виборах президента США для Америки цього року, можливо, вищі, ніж у 2016 році. До того ж, побоювання щодо іноземного втручання у вибори в США значно зросли. Замість традиційної зброї іноземні противники Америки знову звертаються до соціальних мереж у своїх спробах підірвати майбутні вибори. В 2020 році спостерігається величезна кількість дезінформації про коронавірус, політичні проблеми в США та цілісність американських виборів, пише Foreign Policy.

Згідно з новим дослідженням, чотири з п’яти американців стурбовані тим, що неправдива інформація вплине на голосування в листопаді.

Ця проблема не залишається непоміченою урядом США. Насправді, нинішня Стратегія національної безпеки США та Національна оборонна стратегія, які традиційно зосереджуються на звичайній військовій могутності, підкреслюють важливість інформаційної війни у ​​міжнародних конфліктах та підриві легітимності виборів. Незважаючи на це, Сполучені Штати досі не мають чіткої стратегії боротьби з інформаційною війною.

Тим часом авторитарні держави посилюють використання дезінформації на тлі пандемії COVID-19. Зрозуміло, що Китай та Росія - дві країни, які представляють найсерйознішу загрозу для Сполучених Штатів, адже вони використовують тактику агресивної інформаційної війни, щоб скористатися пандемією та підірвати ліберальний міжнародний порядок. Поки Сполучені Штати повільно реагують на тиск пропаганди, це ослаблює Америку в конкуренції з Китаєм та Росією в довгостроковій перспективі.

За останні пару десятиліть інформаційне середовище стало однією з головних арен битви впливових держав. Це тому, що інформаційна війна має силу формувати не лише громадську думку, а й уявлення про те, як держави конкурують у таких ключових сферах, як охорона здоров’я та міжнародний розвиток. Фактично, великі держави використовують інформаційну війну, щоб посіяти внутрішній розлад і недовіру на території своїх супротивників, що робить уряди неспроможними зосередитися на зовнішніх загрозах.

Звичайно, дезінформація є найважливішою складовою цього, але це далеко не єдина загроза. Пекін та Москва активно експериментують як із захисними, так і з наступальними інформаційними кампаніями, з інструментами як внутрішнього контролю, так і зовнішньої політики. «Захисна інформаційна війна» включає дезінформаційні кампанії, призначені для дискредитації дисидентів та використання публічних даних, наприклад, для відстеження та арешту журналістів.

Такі наступальні кампанії підривають та порушують політичну ситуацію в інших країнах, використовуючи цифрові медіа-платформи та штучне поширення інформації за допомогою автоматизованих або фальшивих акаунтів, таких як боти та тролі.

Хоча ці кампанії найчастіше асоціюються з Росією, уряд Китаю також активно розповсюджував неправдиву інформацію, особливо під час пандемії.

Прес-секретар Міністерства закордонних справ Китаю Чжао Ліцзянь кілька разів неправдиво стверджував, що армія США відвідувала Ухань у 2019 році для поширення вірусу, а Комуністична партія Китаю звинувачувала США в спалаху хвороби.

Тим часом Москва використовувала дезінформацію про коронавірус, щоб посилити настрої «антиєвропейського» руху по всій Західній Європі. Це узгоджується з втручанням Росії у президентські вибори у США 2016 року та підкреслює її зусилля, спрямовані одночасно на підрив ЄС та США.

Проблеми є далекосяжними, і, незважаючи на посилену увагу до них у Сполучених Штатах, поточна політична дискусія навколо цих інформаційних кампаній не має чітких і необхідних довгострокових цілей. Для того, щоб подолати загрози як з боку Китаю, так і Росії, Сполученим Штатам потрібно зробити три дії. По-перше, уряд США повинен ставитися до дезінформації як до будь-якої великої загрози національній безпеці. Пом'якшення дезінформації у формі видалення підозрілих облікових записів і постів ніколи не буде настільки спритним, щоб тримати під контролем в мережі агітаторів і несвідомих розповсюджувачів: Кремль і Комуністична партія Китаю можуть поширювати дезінформацію швидше, ніж це зможуть відстежити і зупинити уряди тих чи інших країн.

У цьому напрямку уряд США повинен націлити свої сили на боротьбу з розповсюдженням дезінформації - включаючи те, звідки вона походить, як вона поширюється та які наслідки вона має.

Увага повинна зосередитися на автоматизованих механізмах, таких як боти та тролі, які посилюють потік дезінформації.

По-друге, органам безпеки США слід очікувати, що дезінформація з-за кордону буде постійною рисою політичного та економічного життя протягом усієї пандемії. Тепер, коли аналітики національної безпеки, нарешті, це визнають, Сполучені Штати повинні робити набагато більше, ніж просто маркування та реактивна перевірка фактів.

Потрібно розробити та впровадити загальнодоступний публічний портал, який дозволяє окремим особам та організаціям легко з’ясувати, звідки походить інформація.

Це надзвичайно важливо, оскільки типова дезінформаційна кампанія розпочинається в ненадійному джерелі, а потім поширюється в соціальних медіа.

По-третє, як державний сектор, так і керівники підприємств повинні охоплювати та просувати державне та приватне партнерство. Одні з найкращих рішень технологічних проблем надходять із Кремнієвої долини. Це правда, що уряд США створив кілька нових програм, в тому числі підрозділ оборонних інновацій та Інноваційну мережу національної безпеки, щоб пришвидшити використання нових технологій, які опираються на штучний інтелект та аналіз даних. Проте ці ініціативи все ще стримуються складною бюрократією та тривалими процесами укладання контрактів, які мають на меті отримати комерційно доступні рішення.

Зрештою, Сполученим Штатам необхідно застосувати більш цілісний підхід до техностратегічної гонки, яка визначає сучасний характер конкуренції з Китаєм та Росією. Кожен урядовий орган, який відповідає за інформаційні операції, повинен організовувати та підтримувати консультативну раду аналітичних центрів.

Повноцінно вирішити проблему буде важко, враховуючи масштаби політичної поляризації в Сполучених Штатах, яка частково була спровокована Росією.

Одним із чітких шляхів здійснення необхідних кроків було б створення спеціальної комісії з питань інформаційної війни, яка нівелює поточні бюрократичні та політичні розбіжності. Ця рада експертів повинна регулярно збиратися для обговорення стратегічних викликів в інформаційному середовищі та пошуку реальних рішень для них.

Пандемія COVID-19 привернула давно назрілу увагу до використання дезінформації авторитарними режимами. Китай і Росія занадто довго дестабілізували інформаційне середовище, і демократичні країни повинні знайти шляхи збереження принципів відкритого суспільства та органічного онлайн-дискурсу. В умовах інформаційної війни, США мають подвійні переваги технологічних інновацій та неперевершений апарат національної безпеки, саме тому і настав час ці переваги правильно та ефективно використовувати, резюмує видання.