На сьогодні кількість російських туристів у Туреччині знизилася на 96%, у результаті чого турецький бюджет уже недоотримав (за приблизними оцінками) від 7 до 10 млрд дол. США.
Про це йдеться у статті Євгенії Габер стосовно причин "потеплішання" стосунків РФ і Туреччини для ZN.UA.
На її думку, погіршує ситуацію й загальна криза в галузі, спровокована високою терористичною загрозою і відмовою багатьох європейських туристів відвідувати курорти на Середземному та Егейському узбережжях з міркувань безпеки (на 45% знизилася кількість німецьких туристів, на 36% - британських).
Окрім антитерористичної кампанії проти курдських бойовиків у південно-східних областях Туреччини (що досі триває), за останній час країну струсонула низка терактів, організованих "Ісламською державою", з якою Анкара веде активну боротьбу в складі міжнародної коаліції в Сирії. На відміну від терористів курдської ПКК, які обирають своєю ціллю в основному військові або поліцейські об'єкти, теракти ІДІЛ, як правило, відбуваються у людних туристичних місцях і забирають життя не тільки турецьких, а й іноземних громадян.
Крім того, Анкару всерйоз турбують інтереси великого турецького бізнесу, що виступає сьогодні одним з головних адвокатів поновлення економічних зв'язків з РФ і часто бере на себе функцію переговорника й посередника між сторонами.
"Незважаючи на те що турецька економіка як і раніше показує стійкі темпи зростання ВВП на рівні майже 5%, не можна заперечувати, що російські санкції і втрата ще одного великого ринку збуту (після вимушеної відмови від сирійського, лівійського, єгипетського та ін. зовнішньоторговельних партнерів на Близькому Сході) не минули для неї безслідно", - йдеться у статті.
У той же час, на думку автора статті, збереження принципових розбіжностей між Анкарою і Москвою щодо ключових питань регіональної політики - сирійського, кримського, курдського; колосальна криза взаєморозуміння, яка відчувається нині не тільки на рівні політичних еліт, а й між простими людьми; відсутність у російській політичній культурі звички виконувати досягнуті домовленості й орієнтованість зовнішньої політики на задоволення потреб "внутрішнього попиту" залишають украй вузький коридор можливостей для розвитку подальшого співробітництва.
Як повідомлялося, у середу, 29 червня, президент РФ Володимир Путін після листа президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана доручив уряду почати роботу нормалізації торговельно-економічних зв'язків з Туреччиною.
А вже 30 червня Путін дозволив відправку російських туристів до Туреччини після телефонної розмови з президентом Ердоганом.