Час шукати золоту середину між позицією Росії і Заходу – FT

Після терактів у Парижі дві фотографії містили дуже потужний сигнал про зміни в міжнародній політиці. На першій з них президент США Барак Обама вів дискусію у вестибюлі готелю з Володимиром Путіним.

Холодні жести, які були притаманні обом лідерам під час зустрічі на засідання Генеральної асамблеї ООН, лишилися в минулому. Нова розмова була більше схожа на ділову. Ще б трохи, і президенти США і Росії мали б вигляд колег. Друге фото опублікувало Міноборони Росії. На ньому була зображена бомба на борту російського військового літака з написом: "За Париж".

"Обидві фотографії висвітлюють дуже цікаву вірогідність. Чи можуть Росія і Захід відкинути всі протиріччя і почати спільну війну проти "Ісламської держави"?" - пише на сторінках Financial Times Гідеон Рахман.

Ця ідея лякає багатьох експертів з питань Росії на Заході і викликає занепокоєння. Але, на думку оглядача, все одно є низка причин, чому варто її розглянути. По-перше, хоча б тому, що у міжнародній політиці варто визначати пріоритети. І війна проти "Ісламської держави" стала найважливішою для Заходу після терактів у Парижі. По-друге, існують дуже скромні, але важливі ознаки того, що Росія відступає в Україні. Сторони в Донбасі дотримують перемир'я вже майже всю осінь. Звісно, останнім часом були певні порушення і провокації. Але не всі вони були скоєні росіянами.

І по-третє, ні Росія ні Захід не мають монополії на "мудрість" у вирішенні сирійського конфлікту. Пошук золотої середини між їхніми позиціями може допомогти закінчити війну.

Захід два роки звинувачував уряд Путіна в порушенні фундаментальних міжнародних законі після того, як армія Росії окупувала український Крим і вторглася на Схід України. У Вашингтоні і Брюсселі зображували російську агресивну поведінку більшою загрозою світовому порядку, ніж "Ісламська держава". Але дуже складно переконати це суспільство в США і Європі в даний момент, якщо ісламістські терористи кинули прямий виклик безпеці західних столиць, чого ще не зробила Росія.

В цей же час, російське вторгнення в Україну спричинило смерть тисяч людей, розбудова армії Росії продовжується, а Кремль дотримується націоналістичної і антизахідної риторики. Путін також часто посилював і ослаблював наступ залежно від політичних обставин. Тож, експерти наполягають, що ослаблення тиску на Росію зараз може стати причиною появи нових "Кримів" у майбутньому. І ці аргументи не можна відкинути. Тож будь-які спроби знайти новий підхід до Росії повинні бути поступовими і умовними.

ЄС правильно зробив, що вирішив не ослаблювати санкції проти Росії. Але якщо перемир'я в Донбасі буде тривати і далі, а Москва буде конструктивним партнером в Сирії, тоді в першій половині 2016 року Європа могла б піти на певні поступки і тим самим дати зрозуміти, що санкції можуть бути як посилені, так і ослаблені залежно від поведінки Кремля і обставин.

Також противники співпраці з Росією щодо Сирії кажуть, що справжня мета Путіна полягає не в тому, щоб знищити "Ісламську державу". Він лише хоче зміцнити російський вплив на Близький Схід, завдавши США символічний удар. Вони вказують на те, що Росія бомбила не так позиції терористів, як поміркованої опозиції Сирії, для того, щоб утримати при владі союзника Кремля Башара Асада.

І ці аргументи також варті уваги, але вони, на думку оглядача, все одно не перекреслюють можливість спробувати співпрацювати з Москвою в Сирії. Російська влада погодилася з тим, що "Ісламська держава" знищила авіалайнер А321 над Синайським півостровом, вбивши дві сотні росіян.

Подальша доля Асада лишається однією з ключових суперечок між Росією і Заходом. Однак обидві сторони розуміють, що політичний вакуум після відставки сирійського президента можуть заповнити жорстокі радикали і терористи. Тому США, схоже, відмовляються від вимог негайної відставки Асада. Справжня загроза Заходу і Росії від "Ісламської держави" може змусити сторони знайти консенсус щодо майбутнього Асада.

В цей же час, командувач армією США в Європі підкреслив, що дії РФ у Сирії не відвернуть увагу від України. Він підкреслив, що всі 28 країн-членів НАТО на саміті в Уельсі в 2014 році вирішили, що "російське вторгнення і незаконна анексія Криму неприйнятні в XXI столітті".

23 листопада видання Financial Times у редакційній статті писало, що країни Заходу не повинні торгувати Україною, домовляючись з Москвою про допомогу в Сирії.

22 листопада в Міністерстві закордонних справ Німеччини назвали умови повернення РФ до складу "Великої вісімки".

"Якщо ми і надалі зможемо долати перешкоди у вирішенні конфлікту в Україні і якщо Росія продовжить разом з нами працювати над вирішенням конфлікту в Сирії, тоді у Заходу не буде і не зможе бути зацікавленості виключення Росії з регулярної дискусії між основними західними країнами", - заявив глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер в інтерв'ю німецькому виданню Bild.

22 листопада ЗМІ поширили інформацію, що лідери країн Заходу під час саміту G20 провели коротку зустріч, у ході якої була досягнута домовленість про продовження санкційного тиску на РФ ще на півроку.