Британія, США та Канада запровадили нові санкції проти військової хунти М'янми  

Поділитися
Британія, США та Канада запровадили нові санкції проти військової хунти М'янми   © Reuters/Social Media
Зокрема, йдеться про обмеження на постачання авіаційного пального.

Велика Британія, США та Канада запровадили нові санкції проти військових М'янми. Зокрема, деякі з нових обмежень спрямовані на припинення постачання авіаційного пального військово-повітряним силам, які звинувачуються у невибіркових бомбардуваннях цивільних районів. Про це повідомляє The Guardian.

Санкції були оголошені через два роки після лютневого перевороту 2021 року, в результаті якого військові М'янми скинули демократично обраний уряд Аун Сан Су Чжі, ув'язнили її та занурили країну в хаос.

Відтоді хунта підпалювала села по всій країні, завдавала авіаударів по цивільному населенню і затримувала всіх, кого підозрює у підтримці продемократичних рухів, намагаючись контролювати рішучу опозицію з боку громадськості.

Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що переворот поставив М'янму на «катастрофічний шлях, який призвів до загибелі і переміщення тисяч людей». Нові санкції будуть запроваджені спільно з Канадою і Великою Британією. Австралія також оголосила про санкції.

Санкції, оголошені Канадою і Британією, спрямовані на експорт, продаж, постачання або відправку авіаційного палива до М'янми. Заходи Великої Британії також були спрямовані проти компаній і приватних осіб, пов'язаних з групою Asia Sun, яка «постачає паливо для ВПС М'янми, що дозволяє їм здійснювати варварську кампанію повітряних атак».

Санкції США також спрямовані проти вищого керівництва Міністерства енергетики М'янми, нафтогазового підприємства (MOGE), військово-повітряних сил країни, а також проти торговця зброєю і члена сім'ї раніше визначеного бізнес-партнера військових. США також запровадили санкції проти Союзної виборчої комісії.

Австралія, яку критикували за повільність у запровадженні санкцій проти військових діячів М'янми, оголосила про заходи проти 16 осіб, включаючи лідера хунти Мін Аун Хлаїнга та його заступника Со Віна. Під санкції також потрапили дві компанії - Myanmar Economic Corporation і Myanmar Economic Holdings Public Company Ltd.

Військові М'янми пообіцяли провести вибори в серпні цього року, але нещодавно оголосили про суворі правила, які свідчать про те, що вибори не будуть ані вільними, ані чесними. Хунта намагається виправдати переворот, заявляючи, без доказів, про широкомасштабні фальсифікації на виборах 2020 року, на яких партія Аун Сан Су Чжі здобула перемогу. Відтоді лідерка країни була засуджена до більш ніж трьох десятиліть ув'язнення після серії закритих судових процесів.

Лідери протестів у М'янмі закликали до «мовчазного страйку», попросили людей залишатися вдома, а на вулицях запанувала тиша - на знак опозиції до хунти та її планів щодо виборів. Через військове насильство проводити вуличні протести в містах небезпечно.

У сусідньому Таїланді натовпи людей зібралися біля посольства М'янми в Бангкоку, деякі з них тримали зображення Аун Сан Су Чжі або носили пов'язки на підтримку Уряду національної єдності, який був створений для протистояння правлінню хунти.

Дослідниця Amnesty International з питань бізнесу та прав людини Монтсе Феррер назвала заходи канадського та британського урядів «важливим кроком на шляху до припинення участі компаній у воєнних злочинах».

«Досі бездіяльність урядів дозволяла військовим М'янми використовувати імпортне авіаційне пальне для авіаударів, які руйнували сім'ї та тероризували цивільне населення. Хоча компанії, на які націлилася Велика Британія, є ключовими гравцями в індустрії авіаційного палива в М'янмі, країни повинні вжити заходів щодо всієї галузі, щоб зупинити потік авіаційного палива», - вважає Феррер.

За словами Феррер, країни також повинні наслідувати приклад Канади і призупинити пряме і непряме постачання, продаж або передачу, в тому числі транзит і брокерські послуги, авіаційного палива до М'янми.

Раніше цього тижня Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що стурбований очевидним наміром військових провести вибори «на тлі посилення повітряних бомбардувань і підпалів будинків цивільних осіб, а також постійних арештів, залякувань і переслідувань політичних лідерів, активістів та журналістів».

«Без умов, які дозволять народу М'янми вільно здійснювати свої політичні права, запропоновані вибори ризикують посилити нестабільність», - йдеться в заяві ООН.

Військовий переворот у М'янмі відбувся у лютому 2021 року. Генерали називають його відповіддю на порушення на виборах 2020 року, на яких партія Су Чжі перемогла з великою перевагою. При цьому, доказів порушень військові не надали.

Експерти вважають, що військова хунта намагається назавжди придушити лідерку, яка в минулому вже багато років провела під домашнім арештом. У червні 2022 року Су Чжі перевели до одиночної тюремної камери в столиці країни. Контакти колишньої лідерки з навколишнім світом обмежені. Крім того, під вартою перебувають деякі соратники Су Чжі.

 

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі