Підтримати
Джордж Нассар, двічі засуджений убивця, який сказав, що його колишній співкамерник Альберт ДеСальво зізнався йому, що він убив 13 жінок, смерть яких на початку 1960-х приписували Бостонському душителю, помер 3 грудня 2018 року, в тюремній лікарні в Бостоні. Факт смерті співкамерника колись найбільш розшукуваного злочинця Америки залишився поза увагою з боку медіа. Цьому приділили увагу в світлі виходу цьогоріч тематичного фільму, а також появи гіпотези, що Нассар сам був тим самим душителем (а ДеСальво вбивства собі приписав). Ім'я останнього в середині минулого століття не сходило зі сторінок газет на тлі серії вбивств, які сколихнули американське місто і згодом отримали чимало інтерпретацій в масовій культурі. Історію переповідає The New York Times.
Вбивства і терор щодо жінок стали ширитися в місті з 1962 по 1964 роки, і ім’я ДеСальво стало синонімом Бостонського душителя в газетах і на телебаченні, а також в однойменному фільмі 1968 року. Це не єдина екранізація, у 2023 році анонсований вихід ще одного фільму - з Кірою Найтлі, картина показує цю моторошну кримінальну історію та вплив преси на висвітлення такого роду подій та притягнення вбивці до відповідальності.
У фільмі, що має з'явитись на широких екранах цьогоріч, у постскриптумі стверджують, що «Джордж Нассар досі перебуває у в’язниці в Массачусетсі». Постскриптум фільму зацікавив Сару Вайнман, журналістку з кримінальних справ та авторку блогу Crime & Mystery (Злочин і таємниця) в The New York Times: «Якби він справді був живий, Нассару було б близько 90 років», — написала вона в електронному листі. «Враховуючи, що під час останнього інтерв’ю в 2018 році у нього виявили рак у термінальній стадії, ймовірність того, що він все ще живий, здавалася мізерною». Її дзвінок у виправний департамент штату Массачусетс підтвердив його смерть, хоча деталі надали не відразу.
Тюремне зізнання, яке ДеСальво зробив Нассару в 1965 році, було одним із кількох, які згодом зробили його основним підозрюваним у справі Бостонського душителя, хоча він ніколи не був звинувачений у цих злочинах. Містер Нассар принаймні двічі публічно розповідав свою історію про це зізнання.
Треба уточнити, що в слідства були небезпідставні сумніви щодо того, чи був ДеСальво єдиним виконавцем убивств Бостонського душителя. Попри його зізнання декілька факторів спричинили сумніви в причетності до особи серійного вбивці, враховуючи те, що злочини мають певний тип жертви та метод вбивства: жінки, убиті «душителем», належали до різних вікових та етнічних груп, і їх убивали різними методами.
У 1995 році Нассар нагадав в інтерв’ю The Boston Globe, що ДеСальво описав вбивства 30 років тому, коли вони йшли бетонним коридором у державній лікарні Бриджвотер у Массачусетсі, де обидва чоловіки були ув’язнені та проходили психічні обстеження. ДеСальво утримували за непов'язаними звинуваченнями у збройному пограбуванні, нападі та сексуальних злочинах за участю чотирьох жінок.
«Він почав описувати злочин і спостерігав за моєю реакцією, щоб побачити, чи це не надто огидно мені слухати», — сказав Нассар. «Деякі з них були жахливими, особливо злочини, пов’язані з ударом ножа під груди жінки в Кембриджі. Але я був там не для того, щоб засуджувати».
ДеСальво вбили, зарізавши ножем у 1973 році у його ліжку в лікарняному крилі в'язниці штату Уолпол (нині Массачусетська виправна установа-Сідар-Джанкшн).
Після втрати основного підозрюваного, поліція мала ще інших у справі Душителя — принаймні шістьох на певний момент, — але ніхто так і не постав перед судом.
Вцілілі жертви впізнали нападника не в ДеСальві, а в його співкамернику
Однак у 2013 році ДеСальво пов’язали з одним із злочинів Бостонського Душителя. Сперму в квартирі Бікон Хілл, де остання з 13 жертв Мері Салліван була зґвалтована та вбита, зіставили з ексгумованими останками ДеСальви.
Нассара деякий час вважали підозрюваним у вбивствах. Згідно зі статтею The Globe, щонайменше дві жінки, які втекли від Бостонського душителя, були доставлені в Бріджвотер і впізнали нападника в містері Нассарі, а не в містері Де Сальво.
Окрім вищезгаданого цьогорічного фільму з Кірою Найтлі, образ печально відомого бостонського душогуба ще неодноразово висвітлений у масовій культурі:
- Однойменний фільм 1968 року з Генрі Фонда у ролі переслідувача маніяка.
- Фільм "Імітатор" 1995 року про спеціалістку з психології серійних убивць, яка після нападу маніяка страждає агорафобією
- Він і ще один серійний вбивця Зодіак фігурують у коміксі іміджу графічних романів «Роберти: один будинок престарілих, двоє серійних вбивць».
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google