Білі ромашки розквітають на вулицях Уругваю в пам'ять про зниклих безвісти в роки диктатури

В останні тижні в містах і селищах Уругваю на стінах і біля вікон з'явилися малюнки білих ромашок, кожна з недостаючою пелюсткою - в пам'ять про людей, які зникли безвісти під час військової диктатури 1973-1985 років, пише Reuters.

Тисячі людей у маленькій американській країні збираються вийти в суботу на вулиці в рамках "Маршу мовчання" на згадку про тих, хто насильно зник під тиском держави - як в Уругваї, так і в сусідній Аргентині, під час хвилі військового правління в регіоні.

Організація "Матері та члени сімей зниклих та затриманих уругвайців" стверджує, що насильно зникли 197 громадян країни. На даний момент вдалося знайти лише шість тіл зниклих в Уругваї.

Тисячі інших людей були ув'язнені і піддавалися катуванням, і все частіше лунають заклики до встановлення відповідальності за це.

"Це не просто марш, це стає цілим місяцем пам'яті", - сказав Рікардо Персібальє, державний прокурор, який домагається залучення до суду осіб, які обвинувачуються у злочинах диктатури в Уругваї. Пандемія, за його словами, знову пробудила "нашу колективну пам'ять та прагнення до правди".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Під час звернення до парламенту Румунії Зеленський порівняв режим у РФ з диктатурою Чаушеску

З 1996 року щороку 20 травня відбуваються мовчазні демонстрації, учасники яких несуть фотографії зниклих безвісти та потребують справедливості. Цього року, коли виповнюється п'ять десятиліть з того часу, як тодішній президент Хуан Марія Бордаберрі розпустив парламент і припинив дію конституції, очікується, що на демонстрації збереться набагато більше людей, ніж зазвичай.

Гігантська інсталяція, прикрашена зображеннями зниклих людей, зайняла популярний в Монтевідео покажчик з назвою місця, звідки відкривається вид на затоку Посітос, і подібні інсталяції планується встановити в інших містах.

Люди протестують по-новому, тому що відчувають себе частиною чогось більшого і бояться менше, ніж раніше", - сказав Рікардо Гомес з організації "Образи мовчання", яка організувала інсталяцію в Монтевідео.

Тема диктатури залишається спірною в Уругваї, дехто не хоче повертатися до цього чутливого періоду досить недавньої історії країни.

Деякі праві групи, такі як партія Cabildo Abierto, кажуть, що настав час закрити справи, пов'язані з диктатурою, та звільнити засуджених офіцерів.

За словами Персибальє, інші уругвайці кажуть, що не всі злочини досі постали перед судом і вся правда ще не розкрита.

За даними прокуратури, в країні менше 50 осіб було засуджено за злочини, пов'язані з диктатурою. На розгляді перебуває близько 100 справ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Втеча у диктатуру. Невідомий 11 годин водив за носа прикордонників і в результаті втік до Північної Кореї з Південної

Розслідування злочинів часів диктатури було дозволено лише з 2011 року, коли закон про амністію визнали недійсним.

Члени організації "Матері та члени сімей зниклих та затриманих уругвайців" критикують державу за те, що вона не виділяє більше ресурсів на пошуки зниклих та розслідування порушень прав людини.

Міністерство оборони та президентська адміністрація відмовилися від коментарів, але міністр оборони Хав'єр Гарсія заявив, що адміністрація президента Луїса Лакальє Пу, який прийшов до влади у березні 2020 року, за два роки зробила більше для надання інформації про людей, які залишаються безвісти зниклими, ніж за минуле десятиліття.

Емблема білої ромашки з відсутнім пелюстком, прийнята у 1997 році, через рік після проведення першого маршу, підтримує дискусії про той період, зокрема серед молодого покоління.

"Днями моя дочка запитала мене, що означають ці квіти", - сказала Наталія, 41-річна мати двох дітей, яка виросла в Монтевідео, попросивши не називати її прізвище. - Це стало важливою темою для розмов".