Люди, які живуть у селищах і містах на цьому шляху живуть дуже різним життям. Але чим більше російська економіка заглиблюється у фінансову кризу, тим більше це відчувають усі прошарки суспільства.
Про це сьогодні пише The Economist, додаючи, що інфляція з'їла сімейні бюджети багатьох. Падіння доходів від нафти змусило уряд затягнути пояс у всіх сферах, окрім військової. Але росіяни не панікують, а намаються пристосуватися. Досвід життя в умовах попередніх криз нагадує, наскільки тяжко може бути. Націоналістична риторика слугує "цілющим бальзамом".
"Століттями силою Росії було те, що її народ міг пристосуватяся до будь-який умов", - каже політолог Марія Ліпман.
В понеділок вранці у столиці вишукано одягнені бізнесмени сьорбають із склянки капучіно і гортають повідомлення на своїх iPhone 6 у кав'ярні Starbucks неподалік Червоної площі. Власник мережі кав'ярень Павло зазвичай разом з сім'єю іде до Південно-Східної Азії на різдвяні свята. Але не цього року.
"Ти починаєш думати, чи треба той Тайланд за такі великі гроші?" – каже він.
В меблевому магазині IKEA на околицях Москви Станіслав Владіков каже, що рецесія для нього означає відкласти покупку нової пральної машини. Але він все ж наважуються на покупку.
"2009 рік був гіршим", - каже росіянин.
В автомобільному салоні поблизу лише кілька потенційних покупців. За перші півроку продажі машин впали на 36%. А іноземні виробники, такі як Toyota і GM, або пішли з російського ринку, або суттєво скоротили свою присутність. Малий бізнес теж відчуває біль. Вірменин Гарі Макртчян продавав фонтани і садові приладдя. 1 вересня йому доведеться закрити свій бізнес, який він вів 10 років.
"Ніхто більше такі речі не купує. Людям немає, що їсти", - каже він, додаючи, що реальний дохід впав на 3,1% за перші два квартали. Бізнесмен додає, що насправді економічне падіння Росії триває вже три роки. Але як і більшість росіян, він не бачить зв'язку між негараздами країни і політичним курсом Кремля.
"Путін герой", - каже Гарі.
Інші вказують на корупцію, яка тисне на бізнес. Неподалік поганенького кафе на кордоні Московської області водій вантажівки і колишній міліціонер Микола Кузнєцов заплатив хабаря, щоб його фуру з бразильським м'ясом не перевіряли.
"Вони все більше нахабніють", - жаліється він на колишніх колег.
Для Кузнєцова ефект від урядової заборони на імпорт і обвалу російської валюти нищівний. Заборона іноземних товарів означає, що він рідше буде їздити за кордон і заробляти. Роботодавці ж не звільняють людей, а урізають їм зарплату. З минулого року дохід далекобійника скоротився вдвічі.
"Те, що тут відбувається, це жах. І далі буде ще гірше", - каже Кузнєцов, який більше не зупиняється, щоб перепочити, тому що боїться, що з його вантажівки вкрадуть колеса.
Російська економіка завжди об'єднувала два світи – життя в місті і на периферії. А Кремль стояв у центрі цієї комбінації. Більшість регіонів виживають завдяки федеральній підтримці. Минулого року 75 російських регіонів із 85 мали дефіцит бюджету. На початку цього року в Твері приміський залізничний рух був зупинений через збитковість. А президент Володимир Путін особисто наказав його відновити. Минулого тижня його друг і президент РЖД Володимир Якунін несподівано вирішив піти у відставку.
Неподалік Москви намагаєтсья вижити містечко під назвою Кувшиново, життя в якому зосереджене навколо паперової фабрики.
"Якщо фабрика перестане існувати, місто перетвориться на маленький хутір", - каже директор заводу Олексій Цой.
Це тривожить і центральну владу, оскільки близько 10% росіян мешкають у таких "мономістах". А кошти на їхню підтримку закінчуються. 94 із 314 мономіст в Росії визнані Москвою такими, які опинилися на межі економічного краху.
Мешканці іншого містечка неподалік Москви в часи СРСР працювали на місцевому колгоспі "Червона зірка".
"У нас були крамниці і навіть клуби", - пригадує Анна Степанова. Вона одна з невеликої кількості мешканців, які все ще лишилися в місті. Молодь виїхала, а старші люди поступово померли. Тих, хто лишився, лякають сучасні ціни.
"Коли я бачу ціну на цукор, я божеволію", - каже Степанова. Донька привозить їй продукти з сусіднього міста. Від іспанських ліків від глаукоми довелося відмовитися. Тепер жінка планує перейти на російський аналог.
Степанова дізнається новини по телевізору, який ловить лише два державні канали. Її чоловік каже, що йому більше подобалося життя в СРСР. Але Путіна він теж підтримує, тому що "пенсії платять вчасно і кожен рік вони збільшуються". Так скоро це зміниться. Російський міністр фінансів вирішив відмовитися від індексанції пенсій, щоб скоротити нестачу в бюджеті.
В цей же час, для росіян не має значення, наскільки погано стане в країні. По подвір'ях бігають кури, на городі ростуть огірки і картопля, які слугують "страховкою" від кризи.
"Після Другої світової війни ми вижили завдяки траві. Росія виживе і не важливо, що станеться", - сказала Степанова.
Видання Bloomberg пилосало, що Путін ховає економічну кризу за підтасованою статистикою. Підтасовані дані про низький рівень безробіття не говорять про те, на скільки впала купівельна спроможність росіян. В цей же час, у Росії почалася глибока економічна криза. Міністерство економічного розвитку РФ повідомило, що падіння ВВП в другому кварталі скорилася на 4,4% після того, як в падіння в першому кварталі склало 2,2%.
Financial Times писало, що економічні обмеження Заходу теж впливають на Росію, зокрема американські санкції змушують російських олігархів реорганізовувати активи. Такий крок, швидше за все, ще більше ізолює олігархів від глобальних ринків. Крім того, як вважає редакція видання, це сигнал того, що США готуються до довгострокового продовження санкцій.
Санкції проти Росії вводилися США, Євросоюзом та деякими іншими країнами (Австралією, Японією, Канадою, Норвегією і так далі) в декілька етапів в 2014 році. Після анексії Криму США і ЄС ввели персональні санкції проти політиків та інших громадян Росії і України, які відповідальні за схвалення підриву територіальної цілісності України.
Санкції більш високого рівня - економічні, були введені влітку 2014 року, після проголошення на території України за підтримки Росії "республік ДНР і ЛНР", а також початку бойових дій, поставок військової техніки для проросійських сепаратистів через кордон України, у чому Росію неодноразово звинувачувала Україна і НАТО.