Байден розділив питання з Путіним на 3 корзини. Україна в найскладнішій з них – The Economist

Мета полягає в тому, щоб "дати зрозуміти Путіну і Китаю, що Європа і Сполучені Штати тісно пов'язані", сказав президент США Джо Байден перед тим як відправитися в європейське турне, яке завершилося самітом з його російським колегою 16 червня. Йому це більш-менш вдалося. Після зустрічей "Великої сімки" та НАТО, а також європейсько-американського "пау-вау" стало ясно, що багаті країни Європи та Північної Америки (а також Японія) поділяють загальну заклопотаність з приводу двох великих автократії, які їм протистоять. У той час як Дональд Трамп показував дивну любов до диктаторів, Байден працює над об'єднанням демократій, щоб перемогти автократів, пише журнал The Economist.

Путін і Байден прибули в Женеву без особливого простору для маневру. Байден хоче виглядати жорстким стосовно Росії, але відчуває себе обмеженим. Йому потрібна допомога Росії з цілої низки питань, включаючи зміну клімату, недопущення появи ядерної зброї в Ірані, припинення війни в Сирії, укладення нових договорів про контроль над озброєннями та, можливо, найголовніше - недопущення ескалації конфлікту в Україні.

Путін теж обмежений. Він стикається з інакомисленням всередині країни та виграє від ослаблення економічних санкцій. Росія перетворила себе в "економіку-фортецю", щоб протистояти санкціям, але це ускладнює життя простих росіян. Байден не може дати йому такого полегшення, поки тривають репресії, необхідні для політичного виживання Путіна, і поки він не пішов з України.

Проте вони проговорили чотири години, і обидва погодилися, що бесіда була конструктивною. Після саміту Байден розділив питання на три групи. Перша - це ті області, в яких в Америки та Росії спільні інтереси й де вони зможуть працювати разом. До них відносяться зміна клімату, Іран, Арктика і контроль над озброєннями, де було досягнуто попередньої угоди про відновлення застопорилося переговорів. Обидві сторони погодилися повернути своїх послів, які були відкликані на початку року, після того, як Байден назвав Путіна "вбивцею". З цих питань доросла, копітка дипломатія відновиться.

Друга "корзина" складніша. Байден попередив Путіна, що Америка буде захищати свої власні інтереси та інтереси союзників, як кібератаки або територіальна цілісність України. Проблема в тому, що ніхто не знає, як далеко готовий зайти Байден, а Путін просто все заперечує. Наприклад, він наполягає на тому, що Росія, а не Америка, є головною жертвою хакерських атак.

Третя область - права людини, де Байден каже, що Америка завжди буде захищати універсальні цінності, і попередив про "руйнівні наслідки", якщо Алєксєй Навальний помре у в'язниці. Однак, помістивши їх в окреме кошик, він натякнув, що права людини не є найчервонішою з червоних ліній. Критики в кращому випадку назвуть це розрядкою, в гіршому - продажністю. Інші вважатимуть її розумною. Відносини з Росією для США занадто важливі, щоб розглядати їх тільки через одну призму.

Путін може бути радий перепочинку, особливо якщо його більш-менш дадуть спокій в межах його кордонів. Якщо він продовжить створювати проблеми, неясно, наскільки вистачить сил у Байдена для боротьби. Як і Трамп, і Барак Обама, він справедливо вважає Китай, а не Росію, нагальною проблемою. Він би із задоволенням залишив Росію європейцям, дозволивши Америці приділити всю свою увагу Азії. Але європейці не можуть впоратися з цим завданням. Вони роз'єднані між собою і скупі.

Що залишається, якщо тикання пальцем мало чого можна досягти, а стримувати автократії занадто важко? Байден каже про те, щоб перевершити їх. І все ж саміт "Великої сімки" упустив шанс проявити лідерство, пообіцявши пожертвувати менш як 1 млрд доз вакцини проти ковід-19 для менш щасливих, що становить десяту частину від того, що необхідно. Саміт також не зміг наповнити плоттю грандіозні ідеї про "Побудувати кращий світ" (інфраструктурний план, покликаний конкурувати з китайською ініціативою "Пояс і шлях"). Перевершити Росію в економічному плані нескладно, але Китай - це зовсім інша справа. Внутрішній порядок денний Байдена утруднений тупиком в Конгресі та глибокою політичною поляризацією. Для Америки це змагання буде більш серйозним.