загалом, витрати на оборону зростуть до 195 млрд доларів, або 2% ВВП, до 2021-2022 років. Крім того, країна має намір закупити 12 нових підводних човнів, яких постачальник буде визначено пізніше в 2016 році.
Австралія вирішила збільшити військові витрати для захисту своїх інтересів, а також через зростаючий вплив Китаю в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
Раніше видання The Financil Times писало, що Азіатсько-Тихоокеанський регіон стає все більше мілітаризованим, а Китайотримує від цього вигоду, нарощуючи експорт зброї власного виробництва.
Військові дії самого Китаю викликють занепокоєння у світі. Нещодавно США звинуватили Китай у зростанні напруженості в Південно-Китайському морі. Пентагон закликав всі держави, які заявляють права на спірні території в регіоні, вирішувати свої територіальні суперечки у відповідності з міжнародним правом.
17 лютого міністерство оборони Тайваню заявило, що Китай розмістив ракети класу "земля-повітря"на Парасельських островах (які окуповані КНР, але на них пред'являють претензії Тайвань і В'єтнам – ред.) у Південно-Китайському морі.
Через Південно-Китайське море проходить майже третина світового морського вантажопотоку, а шельф розташованих там островів багатий нафтою. На різні території в цьому районі, крім Китаю, претендують входять Бруней, В'єтнам, Малайзія та Філіппіни.
30 жовтня Командувач військово-морськими силами Китаю У Шенлі (Wu Shengli) попередив своїх американських колег про існування ризику виникнення незначного інциденту, який може призвести до війни", якщо США продовжать свої "провокаційні дії" в Південно-Китайському морі.
На тлі вихідної загрози від мілітаризації Китаю на спірних територіях сусідні країни, такі як Філіппіни і Японія, посилюють спільне патрулювання спірних вод, у тому числі - за участю США, які неодноразово заявляли про неприпустимість односторонніх дій Китаю в Південно-Китайському морі.