Автор наводить, зокрема, думку лектору братиславського Університету Яна Коменського Марини Воротнюк, яка вказує, що пошук зовнішніх ворогів став типовим інструментом турецької влади. Так, США, Європа, Ізраїль, Асад у Сирії, Греція та Вірменія при необхідності використовуються для "випуску пари" у внутрішній політиці, а також для об'єднання громадян навколо влади.
Як зазначає Кравченко, в Європі добре розуміють, що референдум 16 квітня є для турецького президента Ердогана популістською ширмою, що прикриває перетворення світської та республіканської Туреччини на авторитарний султанат.
Незважаючи на це, Європа, жорстко відреагувавши на спробу Анкари провести агітацію на підтримку референдуму в турецьких громадах на території ЄС, мимоволі підіграла турецькому уряду, дозволивши йому мобілізувати своїх прихильників і об'єднати навколо себе турків, розігруючи карту "Європа проти Туреччини".
Як заявляє Ердоган, турки та мусульмани стикаються в ЄС з поганим ставленням. Ці слова знаходять відгук серед турецьких громадян, які вважають, що в Європі і світі ставлення до них несправедливе.
Так, Брюссель не дав Туреччині безвізовий режим і заморозив переговори про вступ країни до ЄС, незважаючи на те, що Туреччина – одна з провідних держав регіону зі стабільним урядом та зростаючою економікою. В той же час, в ЄС від Анкари вимагають дотримуватися угоди про біженців, мінімально виконуючи перед нею свої фінансові зобов'язання.
"Днями Ердоган заявив, що голосування на референдумі на користь розширення президентських повноважень буде найкращою відповіддю "жорстокій і фашистській", "антиісламській і антитурецькій" Європі. Однак платою за мобілізацію турецького електорату стало різке погіршення відносин між Туреччиною і ЄС. Чи буде це погіршення прелюдією до катаклізму, багато в чому залежить від того, чи визнає Євросоюз результати референдуму", - підсумував Кравченко.
21 березня Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган повідомив, що після квітневого референдуму про зміни до конституції він може переглянути відносини з ЄС. Президент додав, що Європа вже не налякає Туреччину відмовою прийняття до Євросоюзу, а також пообіцяв, що Європа припинить "шпигувати" на території його країни.
Раніше, після відмови трьох німецьких міст проводити заходи з передвиборними виступами турецьких міністрів Ердоган заявив, що методи німецьких властей "нічим не відрізняються від нацистських", чим викликав обурення офіційного Берліна.
Детальніше про кризу у відносинах між Туреччиною та ЄС читайте в статті Володимира Кравченка "Міст, який руйнують Анкара і Брюссель" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".