Зміст Конституції серйозно ускладнює подачу конституційної скарги до КСУ - юрист

Зміст статті 151-1 Конституції України передбачає наявність серйозних труднощів для потенційних заявників, які бажають подати конституційну скаргу до Конституційного суду України. Про це у своїй статті для DT.UA пише Заслужений юрист України Віктор Мусіяка.

За його словами, закріплення у Конституції права особи на конституційну скаргу вважається однією з найбільш вагомих останніх змін в Основному законі, однак їх розгляд відкладається через відсутність спеціального закону "Про Конституційний суд", яким повинен бути передбачений механізм реалізації цього права. Незважаючи на це, на шляху потенційного заявника очікуються і більш серйозні перепони.

"Зокрема, зміст статті 151-1 Конституції засвідчує серйозні труднощі вже під час встановлення наявності підстави для подання конституційної скарги. У тексті статті всього два речення: "Конституційний суд України вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) Закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному рішенні в її справі Закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано". ", – йдеться в статті.

"а перший погляд, зі змістом першого речення все зрозуміло: остання судова інстанція винесла рішення у справі скаржника із застосуванням закону, який він вважає неконституційним. Яка судова інстанція повноважна виносити "остаточне судове рішення"? У проекті Закону "Про Конституційний суд" (у статті 77) таких інстанцій названо дві: апеляційний суд і у випадках, передбачених законом, - касаційний (Вищий спеціалізований) суд. До речі, це випливає зі змісту оновленого пункту 8 частини 2 статті 129, яка закріпила серед основних засад судочинства "забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення", – зазначає фахівець.

Мусіяка зазначає, що під час внесення змін до цього положення Конституції був порушений основний принцип захисту прав і свобод людини і громадянина, проголошений і закріплений статтею 22 Конституції україни: "Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".

"У попередній, зміненій (скасованій!), редакції названого пункту передбачалося право особи на апеляційне і касаційне оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, у повній відповідності принципу: "дозволено все, що не заборонено". В оновленій редакції право особи на касаційне оскарження передбачено лише у "визначених законом випадках", за принципом, який адресується лише органам публічної влади: "можна вчиняти лише те, що визначено законом", – вказує автор.

За його словами, в результаті, конституційне право на апеляційне оскарження рішення суду особою замінено на право апеляційного перегляду судом справи.

"Всі ці пасажі розробників змін до Конституції, до речі, були визнані Конституційним судом такими, що не суперечать статті 157 Основного Закону.Таким чином, чи є судове рішення "остаточним", Конституційний суд вирішуватиме виходячи з "оновлених" положень статті 129 Конституції: це буде рішення апеляційного або касаційного суду", – підкреслює юрист.

Автор звертає увагу на останнє речення статті 151-1: "Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано".

"Якщо перше речення достатньо ясно свідчить про те, що мають бути вичерпані судові засоби захисту права особи, то друге речення паралізує можливість подання конституційної скарги доти, доки "всіх інших" національних засобів юридичного захисту не вичерпано. Які засоби відносяться до "всіх інших", у Конституції не згадується. Розробники проекту Закону "Про Конституційний суд", не маючи конкретизації "всіх інших засобів", вирішили у відповідних положеннях статті 77 закону просто проігнорувати цю фразу", – вказує експерт.

Мусіяка звертає увагу, що право на конституційну скаргу явним чином обмежує пункт 2 статті 77 проекту Закону "Про Конституційний суд", яким встановлюється тримісячний строк для подання конституційної скарги "з дня вступу в законну силу остаточного судового рішення, в якому застосований Закон України (його окремі положення)".

Нагадаємо, на закритому засіданні Конституційного суду України 18 травня судді не змогли обрати голову КСУ. Їм також не вдалося звільнити від займаних посад в. о. голови суду Юрія Бауліна і суддю Сергія Вдовиченка

Детальніше про проблеми роботи Конституційного суду України читайте у статті Віктора Мусіяки "Чи є Конституційний суд судом?" у тижневику "Дзеркало тижня Україна".