Підтримати
Останнім часом стало модно порівнювати зиму в Україні, яка вже наближається, з радянсько-фінською війною, яка почалася в листопаді 1939 року і тривала до березня 1940-го. Фіни чинили опір масивному радянському вторгненню в свою країну. І це призвело до підписання мирної угоди, яка тимчасово зупинила бойові дії.
Але, згідно з домовленностями, Фінляндія поступилася 9% своєї території на користь СРСР. Зимову війну в історичній ретроспективі розглядають як конфлікт Давида і Голіафа. Це чудовий приклад того, як армія в обороні може вміло використати погоду і знання місцевості, - пише на своїй сторінці в Twitter генерал армії Австралії у відставці Мік Раян.
«Але це також важливий урок для тих, хто стежить за війною в Україні. Він говорить, що війни можна вести, а в битвах можна перемагати в екстремальних погодних умовах, навіть в розпал зими», - пише він.
Стратегії росіян і українців передбачають продовження бойових дій в холодні місяці. Однак, у них різні підходи. Мета Росії - затягнути війну на всю зиму і до кінця 2023 року. Ключовим елементом для цього стане відправка мобілізованих росіян в Україну для стабілізації фронту. Але найбільш важливий аспект в російській стратегії на зиму - це енергетична війна. Раян нагадує, що російські обстріли вже знищили 30% українських можливостей у виробництві електроенергії. Будуть обмеження в забезпеченні опалення, трубопроводи будуть прориватися. Українці зіштовхнуться з цілою низкою проблем. Заготівля дров і теплого одягу почалася вже давно. Але багато українців або були змушені переїхати, або живуть в пошкоджених будинках, що робить їх уразливими взимку.
Це «блокування тепла» у найбільш холодні місяці війни - це умисна стратегія Путіна з метою тероризувати населення і натиснути на український уряд, щоб він або погодився на припинення вогню, або ще якось змирився з російськими загарбниками. Але українці вже продемонстрували стійкість і високу підтримку зусиль, націлених вигнати армію Росії з країни. Тож навряд чи Путін отримає те, чого хоче. Цілком можливо, російський автократ сподівався, що до цього часу його стратегія енергетичної війни також сильніше вплине на жителів інших країн Європи, залежних від російських енергоносіїв. Однак, налагодження нових поставок в поєднанні з підвищенням ощадливості і накопиченням запасів позбавило Путіна можливості натиснути на європейців, щоб вони скоротили свою підтримку України. Втім, ситуація ще може змінитися.
Українська армія вела запеклі бої впродовж восьми місяців, щоб відібрати ініціативу в Росії. На думку генераля Раяна, вона захоче продовжити використання імпульсу, який дали наступ в Харківській і Херсонській області. І, цілком можливо, українські військові використають зиму для повернення контролю над територіями.
Втім, будуть і серйозні виклики. Найбільш холодні місяців в Україні тривають з листопада до березня. Температура падає нижче нуля. Але крім цього світловий день скорочується, а також є періоди, коли дощів і снігопадів особливо багато. В умовах холоду солдати втрачають енергію значно швидше, ніж в теплу пору. Теплий одяг, гаряча їжа і відповідні засоби захисту - це критично важлива складова підготовки армії до зими.
Мобільність - це проблема. Техніці на колісній базі особливо непросто пересуватися в холодних і болотистих умовах. Це вплине на логістичну підтримку обох армій. Гусеничні машини взимку будуть мати більшу перевагу.
«Як у нас в армії кажуть про гусеничну техніку, ніщо не зрівняється зі здатністю самостійно прокладати дорогу», - пише генерал Раян.
Маскуватися взимку теж не просто. Листя зникає. А темно-зелені кольори, в які пофарбована військова техніка, роблять так, що машини сильно виділяються на фоні білого снігу. Також тепло людських тіл і техніки стає більш помітним для тепловізорів і інших сенсорів в холодних умовах. Однак, це може дещо компенсувати той факт, що взимку стає важче літати навіть безпілотникам.
Раян зауважує, що існує багато інших способів, як холодна погода може вплинути на військові операції. Але історичні приклади, такі як Арденнська операція в часи Другої світової, Зимова війна, битва за Чосінське водосховище під час Корейської війни, а також Сіаченський конфлікт, свідчать, що зима не зупиняє війни.
«Українці, які були розумними стратегами і тактиками впродовж цієї війни, можуть взяти приклад з фінів під час Зимової війни, де головний урок полягає в тому, що недостатньо просто адаптуватися до суворої географії. Метою повинна бути розробка нових форм оперативного мистецтва, які дозволять використати цю географію проти погано підготовленого ворога», - пише генерал Раян.
Він допускає, що українська армія продовжить підготовку, щоб отримати змогу використати зиму на свою користь. У будь-якому разі, Україна і Росія продовжать переслідувати свої воєнні цілі впродовж всієї зими, хоч і темпи будуть повільніші. Генерал Раян вказує на ще один урок, який можна винести з порівняння війн в Україні у 2022 році і Фінляндії в 1939-му. Зимова війна 1939-1940 років насправді була початком більш довготривалого конфлікту між Фінляндією і СРСР. Фактично цей конфлікт тривав аж до вересня 1944 року. Його жертвами стали більше мільйона людей загиблими, пораненими і зниклими безвісти з обох боків. Це невтішний, але цілком можливий сценарій майбутнього російсько-української війни.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google