Зараз не час відмовлятися від України - FT

Стара французька приказка говорить: погані новини з'являються не по одній. Ці мудрі слова точно описують ситуацію в Україні.

Лише за останні кілька днів довіра до правоохоронних органів була поставлена під сумнів провальною спробою арештувати політика Михеіла Саакашвілі. Парламент, якому довірили проведення реформ, намагався проштовхнути законопроект, який був розроблений для того, щоб обрізати крила антикорупційним органам. З'явилося судова постанова, яке захищає колишніх власників "Приватбанку" від судочинства. Земельна реформа була поставлена на паузу, що захищає систему, яка дозволяє впливовим людям використовувати землю без сплати оренди державі і позбавляє мільйони українців права продати своє майно за достойною ціною, якщо вони цього захочуть.

Про це на сторінках Financial Times пише керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи і Кавказу Франсіс Маліж.

Він зауважує, що реформи в Україні, схоже, відкотяться назад. Дехто вже говорить, що країну не можливо реформувати. Вона безнадійно корумпована. Бурчання в дусі: "А ми попереджали", - вже видніються на горизонті.

Маліж зауважує, що легко говорити про Україну узагальнено: "Україні потрібно те,... Україна повинна запустити інше...". Але українське керівництво складається з осіб, чиї бажання і можливості дуже різняться. Одні з них - справжні реформатори, інші - запеклі консерватори. Деякі справжні реформатори прийшли з різних сфер: державного і приватного сектора, з різних регіонів України і часом навіть з-за кордону, вони молоді і старі тощо. Ці чоловіки і жінки сумлінно працюють заради країни, переконаний Маліж. І цих людей, на його думку, об'єднують певні характеристики.

По-перше, вони сміливі і рішучі. Дуже часто вони чи їхні сім'ї отримують погрози. Їм доводиться мати справу з численними перешкодами, псуванням їхнього майна тощо. Але деякі з них знаходять в собі сили продовжувати і досягати результатів.

"Ось тому, коли мене запитують про найважливіші риси реформаторів, я ставлю сміливість і рішучість першими. Компетентність, яка теж дуже важлива, називаю третьою в списку", - пише експерт.

Але українські реформатори мають іншу спільну рису: вони розраховують на міжнародну спільноту, яка до цього часу була відчутною і приносила результати. Багато ініціатив підтримуються через технічну допомогу. Приміром, ЄБРР разом з ЄС створили команди підтримки реформ у ключових міністерствах. Банк також фінансує технічну допомогу, яка покликана вивести "Нафтогаз" з найтемнішого закутку державного сектору і перетворити її на сучасну, прибуткову компанію.

Міжнародна спільнота також відіграє роль у розробці правильної архітектури реформ. Часом вона зосереджується на єдиному і, вочевидь, технічному, але революційному кроці. Так, на думку експерта, було у випадку радикального переформатування системи регулювання кредитування пов'язаних сторін, яка дозволяє Нацбанку провести капітальний ремонт банківського сектору. І, з рештою, слово міжнародних фінансових інститутів і дружніх до України країн має вагу, коли воно сказане в один голос. Це теж підтримує українських реформаторів і громадянське суспільство, які вимагають змін.

Через чотири роки після Майдану в Україні настав період невизначеності. Вибори наближаються, а термін дії програми МВФ з надання допомоги закінчиться в березні 2019 року. Тож щоб просувати реформи в такий період, потрібно використати підхід тісної координації позицій міжнародної спільноти навколо спільних цілей.

Наступного року президенство в G7 переходить до Канади, яка має велику українську діаспору і яка лишається помітним другом України. Це стане хорошою можливістю. Також потрібно структурувати інвестиції дуже ретельно, щоб чітко їх прив'язати до виконання ключових реформ. В минулому часто траплялося так, що ці речі не були тісно пов'язані, а під "виконанням" часто розуміли лише затвердження певного законопроекту в парламенті. Реальної ж імплементації важко досягти. Експерт зауважує, що ЄБРР спостерігав за тим, що реальне запровадження стандартів закупівель дозволило накопичити суттєві заощадження, які часом сягали третини передбаченого бюджету.

В майбутньому фінансування "наперед" чи івенстування з боку міжнародних інститутів не повинно відбуватися без вимог реальної імплементації певних умов. Капіталовкладення навіть у приватному секторі можна структурувати і поєднати з ефективною координацією. Видача позик державному банку на розвиток малого і середнього бізнесу може проводитися з чіткою прив'язкою до проведення змін в системі банківського управління. Земельну реформу можна прив'язати до програми позик для агробізнесу.

Фінансування побудови нових доріг і залізничних колій можна прив'язанти до запровадженням нових обмежень на допустиму вагу вантажівок, які стали однією з причин катастрофічного стану українських доріг. Або ж можна за фінансування вимагати створення конкуренції в сфері залізничних перевезень.

"Зараз не час відмовлятися від України. В силах міжнародної спільноти не дозволити імперії корисливих інтересів завдати удар у відповідь. Здатися в Україні буде означати покинути сміливих і рішучих людей, а також цілу країну в часи, коли ми їм потрібні і коли ми можемо захистити попередні успіхи і досягти більшого, якщо зробимо все правильно", - пише експерт ЄБРР.

Раніше видання Financial Times писало, що в Україні надто багато стоїть на кону, щоб здаватися. Чим більший економічний прогрес в Україні, тим більше її лідери задумуються про відмову від боротьби з корупцією. І саме це відбувається за президента Петра Порошенка, обраного в 2014 році. Хто б не переміг у 2019-му, він повинен бути досить сміливим, щоб піти іншим шляхом.

Раніше видання Washington Post писало, що корупція робить Україну ще більш уразливою перед Росією. В той час, як Порошенко захищає старий, корумпований порядок, громадськість все більше починає симпатизувати Росії і її маріонеткам. І ніхто більше не насолоджується драмою навколо Саакашвілі, ніж Путін, який з крокодилячими сльозами у четвер говорив, що йому "дуже сумно за всим спостерігати".

Більше про процес боротьби з корупцією в Україні читайте в статті головного експерта Антикорупційної групи РПР Олександра Лємєнова "Антикорупційний цугцванг Петра Порошенка" в свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".