Законопроєкт №2285-д "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" може не легалізувати гральний бізнес, а навпаки перетворити Україну в майданчик із відмивання грошей, пише у своїй статті для DT.UA Сергій Следзь. Адже закон про легалізацію грального бізнесу набуває чинності з моменту його ухвалення. Однак встановити контроль над організаторами такого бізнесу в Україні зможуть лише тоді, коли запрацює система онлайн моніторингу. А її запуск може тривати до двох років.
Згідно із законопроєкт, його положення про систему моніторингу набувають чинності "з моменту введення системи онлайн моніторингу в експлуатацію відповідним рішенням Уповноваженого органу, але не пізніше, ніж через два роки з дати набрання чинності цим Законом". Після цього всі організатори азартних ігор зобов'язані будуть підключитися до системи моніторингу. Щоправда, для цього їм дається шість місяців.
"До спливу зазначеного строку санкції, встановлені цим Законом за не підключення до системи онлайн моніторингу, до організаторів азартних ігор не застосовуються. До моменту введення в дію системи онлайн моніторингу щорічна плата за ліцензію на гральний автомат, визначена частиною 9 статті 69 та частиною 11 статті 66 цього Закону, сплачується у подвійному розмірі", - йдеться у законопроєкті.
Тобто кошти за ліцензію на гральний бізнес організатори сплачуватимуть одразу, а система контролю запрацює "не пізніше ніж через два роки". При цьому уповноважений орган, про який йдеться у проєкті закону, також створять після набрання законом чинності – у двомісячний строк.
Як зазначив експерт Філіпп Влеммінк, немає ніякого логічного сенсу спочатку роздавати ліцензії, а потім намагатися встановити систему контролю. Тому що це конфліктує з логікою будь-якого закону в світі.
"Наскільки мені відомо, законопроєкт пройшов перше читання. Але в парламенту все ще є час підправити все, що треба. Якщо цього не станеться, то, думаю, наслідком буде створення хаосу. Бо як це може бути, що два з половиною роки отримувач ліцензії що хоче, те й робить. Це велика проблема для країни та її репутації, в тому числі й для її співпраці з Європейським Союзом. Логічний порядок виглядає так: спочатку з'являється регулятор, він отримує всі інструменти для ефективного контролю, а потім видаються ліцензії операторам", - зазначив Влеммінк.
Водночас автор статті зазначає, що Верховна Рада планує ухвалити закон, який "можна буде не виконувати, бо виконати його просто неможливо". Зокрема, перед регулятором, який у проєкті закону отримав назву Комісія з розвитку та регулювання азартних ігор, стоять такі завдання:
1) контроль за операторами, що отримали ліцензії;
2) протидія нелегальним операторам, аж до закриття нелегальних гральних домів і притягнення порушників до відповідальності;
3) проведення превентивних дій, щоб не допустити протизаконної діяльності, тощо. Доречно було б не забути й про контроль за самим регулятором.
"Та як усе це виконувати без сучасної (на основі блокчейну) системи онлайн-моніторингу та контролю? Хто платитиме всі податки в ситуації, коли відсутня онлайн-система тотального моніторингу за рухом коштів? Чесність з'являється там, де є прозорість. Без прозорості ми просто провокуємо операторів до махінацій із податками, до доступу до азарту малолітніх, до підтасовок, врешті-решт. А для відмивання брудних грошей узагалі створюємо Клондайк", - зазначив автор статті.
Детальніше про небезпеку законопроєкту читайте у статті Сергія Следзя "Замість легалізації - неконтрольована "ігорка" для "Дзеркала тижня.Україна".