Закон "Про запобігання та протидію домашньому насильству" досі не працює — юрист

Ось вже п'ять місяців, як діє новий Закон "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (№2229-VIII від 07.12.2017 р.). Даний закон - ідеалізована модель запобігання та протидії домашньому насильству, що вимагає на сьогоднішній день суттєвого доопрацювання на рівні підзаконних актів. Фактично все, що було запропоновано законотворцем, насправді не придатне для якісного застосування лише через одне маленьке питання - а як?

Про це у своїй статті для DT.UA пише Юлія Дузь, адвокат. На її думку, закон суттєво розширює коло суб'єктів, на яких покладаються функції прийняття заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Основні з них - служби у справах дітей; уповноважені підрозділи поліції; органи управління освіти, навчальні заклади, установи та організації системи освіти; органи охорони здоров'я, установи і заклади охорони здоров'я; центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; суди.

"Ці суб'єкти наділені важливими і, на мою думку, вельми дієвими повноваженнями у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Виділю найбільш ефективні: органам опіки та піклування, службам у справах дітей надано право забирати дитину або позбавляти батьківських прав щодо дитини, якщо кривдниками є батьки (усиновлювачі) або однин з них; поліції надано право виносити термінові заборонні приписи щодо кривдників; анулювати дозволи на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів, а також вилучати зброю і боєприпаси; проникати в житло без вмотивованого рішення суду в разі безпосередньої небезпеки для життя і здоров'я потерпілої особи, - зазначає автор. - На органи управління освіти покладено обов'язок не пізніше ніж протягом доби інформувати служби у справах дітей та Нацполіцію про виявлені факти домашнього насильства над дітьми; на органи охорони здоров'я покладено обов'язок інформувати Нацполіцію про виявлення пошкоджень, які могли виникнути внаслідок домашнього насильства, а у разі виявлення таких пошкоджень у дитини - також службу у справах дітей; забезпечувати проведення медичного обстеження постраждалих осіб; направляти постраждалих від сексуального насильства на тестування на ВІЛ-інфекцію; потерпілій особі або її представнику надано право звертатися до суду з проханням про обмежувальний припис щодо кривдника".

Юрист наголошує, що кожен механізм, який запроваджується новим законом, вимагає злагодженої та скоординованої єдиної системи дій зазначених вище органів. Законом це передбачено. Частково з цією метою передбачено створення Єдиного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

"Але минуло п'ять місяців, а наказів, розпоряджень, положень, інструкцій для кожного суб'єкта досі немає. Як і немає Єдиного реєстру, який в народі встигли охрестити "реєстром кривдників" через те, що інформація щодо жертв буде вноситися в нього тільки при особистій згоді самої жертви. Крім того, немає чіткого визначення такого важливого поняття, як "оцінювання ризиків", - вказує автор.

Детальніше про протидію домашньому насильству читайте у матеріалі Юлії Дузь "За зачиненими дверима" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".