Ті, хто закликають порушувати мовний закон, займаються совковими провокаціями - Кремінь

Поділитися
Ті, хто закликають порушувати мовний закон, займаються совковими провокаціями - Кремінь © ТСН
Мовний омбудсмен пояснив, що персонал може говорити на зручній для клієнта мові, але щоб зрозуміти на якій саме, необхідно привітатися і поспілкуватися.

Мовний закон, який набув чинності 16 січня є надзвичайно демократичним. А ті, хто закликає його порушувати, займаються провокаціями, заявив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Він порадив тим, хто закликає оминати мовний закон, почитати відому книгу «12 стільців».

«Остап Бендер також давав поради, як обходити чинне законодавство. Думаю, що це - «совок», який залишився далеко в минулому. Здається, пропагандисти читають за «темниками», надісланих із сусідніх країн, але це не більше ніж провокації і спекуляції. Наш мовний закон надзвичайно демократичний, імплементується повільно, а не відразу, тому кожна з сфер, якій він стосується, мала відповідний час, щоб підготуватися», - сказав Кремень.

За словами мовного омбудсмена, цей закон створений не для того, щоб когось залякувати. Перше слово з корпоративної етики завжди має бути за персоналом, але поспілкувавшись, відповідати можна будь-якою, зручному клієнтові мовою.

««Якщо клієнт хоче спілкуватись якоюсь популярною в конкретному регіоні мовою – чи то буде російська, чи то болгарська, чи то румунська, чи то польська, чи то угорська – звичайно персонал може відповідати зручною і йому мовою. Але перше слово за корпоративною етикою завжди має бути за персоналом, який має звернутися до клієнта, – привітатися і зрозуміти, якою мовою тому зручніше спілкуватися», - пояснив Кремінь.

Нагадаємо, в середу, 16 січня, вступила в силу стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Відповідно до закону, повинен відбутися остаточний перехід сфери обслуговування на державну мову. Тому, всі постачальники послуг, незалежно від форми власності, зобов'язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги українською мовою. Це стосується не тільки сфери торгівлі, а й освітніх послуг (в тому числі гуртків і секцій), медичного обслуговування та надання соціальних послуг.

Також українською повинна подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічні характеристики, маркуваннях, квитках, меню і т.д. При цьому інформація українською про товари і послуги може дублюватися і на інших мовах.

Верховна Рада України 25 квітня 2019 прийняла закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який деталізував державний статус і вживання української мови в різних сферах життя: від бізнесу до освіти.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі