Справа колишнього народного депутата Миколи Мартиненка передали до суду ще в 2018 році, а до Вищого антикорупційний суд у 2019. Ексдепутата звинувачують в тому, що він разом зі співучасниками організував схеми розкрадання коштів з держпідприємств СхідГЗК і «Енергоатом». Однак за останній рік у справі не дослідили жодного доказу, пише Вадим Валько в статті для ZN.UA «Чому досі немає вироків у справах Мартиненка, Насірова, Труханова, і як це можна виправити». Він також розповів, що відбувалося зі справою Мартиненка в суді. Обвинуваченому, до слова, загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
«В Шевченківський райсуд Києва обвинувальний акт потрапив ще в 2018 році. Спочатку суд спробував повернути його прокурорам, але апеляція скасувала це рішення. Потім справа майже рік інтенсивно слухалася в Шевченківському суді. При цьому засідання призначалися з тижневим інтервалом, тоді як у схожих справах вони відбувалися не частіше, ніж раз на місяць. Така поспішність суддів могла бути викликана наближенням старту роботи Антикорупційного суду», - пише Валько.
При цьому в листопаді 2019-го справу з боями передали в ВАКС. Через місяць після цього судді провели підготовче засідання, а наступні п'ять витратили на заслуховування вступних промов. Потім, як зазначив автор, вони перейшли до дослідження доказів. При цьому колегія суддів намагалася забезпечити дотримання розумних строків, іноді продовжуючи засідання і в позаробочий час, реагувала на випадки безпідставного зволікання в судовому розгляді або зловживання з боку учасників своїми правами.
«І раптом захист змінив тактику і почав максимально затягувати розгляд, влаштовувати істерики, демарші, заявляти необґрунтовані клопотання, сумнівні відводи, ініціювати щодо суддів кримінальні справи, міняти адвокатів і просити перерви на три-чотири місяці на ознайомлення з матеріалами», - пише автор.
Валько звернув увагу на те, що поведінка окремих учасників була непристойним. За словами автора, обвинувачений Руслан Журило нахабно хамив суддям, адвокатка Нонна Надич самовільно покинула судове засідання, чим зірвала слухання. А пізніше один із захисників повідомив, що готує позов про захист честі та гідності через залишення без розгляду його заяви про відвід.
«Колегія назвала такі дії захисту спланованими, цілеспрямованими і узгодженими і, щонайменше, п'ять разів ставила перед кваліфікаційно-дисциплінарними органами питання про відповідальність адвокатів, проте кожного разу суддям відмовляли у відкритті дисциплінарних справ. Ніякого ефекту не мали і звернення суддів в ВСП з повідомленнями про втручання в їх діяльність», - зазначено у статті.
Валько також зазначив, що на окрему згадку заслуговує випадок з вибухом бойової гранати на місці, де паркувала автомобіль головуюча суддя. Судді Вищого антикорсуду пов'язували цей епізод з розглядом справи Мартиненка і також зверталися до Вищої ради правосуддя і до генерального прокурора. В результаті правоохоронці зареєстрували три кримінальні провадження, проте ні виконавців, ні замовників так і не знайшли.
За словами автора, з грудня 2019 року у справі призначили понад 50 судових засідань. Однак, за останній рік відбулося всього три. Більш того, з жовтня минулого року деякі адвокати, як мінімум, вісім раз не з'являлися до суду без поважних причин. Через таких дій за останній рік в справі не досліджено жодного доказу.
«Порівняйте це з тим, як розглядали справу по відмиванню Мартиненком 2,8 млн євро у Швейцарії. Розслідування почали в 2013 році, справу направили до суду в грудні 2019 року, і вже через шість місяців Федеральний кримінальний суд Швейцарії виніс відносно екснардепа обвинувальний вирок: 28 місяців ув'язнення, 12 з яких - «безумовного відбування». Зараз у справі триває стадія апеляційного перегляду», - пише автор.
Валько відзначив, що «швейцарська справа» не така масштабна, як та, що розглядається в Україні. Адже загальний обсяг зібраних НАБУ і САП матеріалів становить близько 300 томів, а це понад 50 тисяч аркушів. До того ж великий обсяг доказів зібрано за допомогою іноземних правоохоронців зі Швейцарії, Чехії, Австрії та інших країн.
«Однак з таким зволіканням з боку захисту і відсутністю належної реакції на це дисциплінарних органів розгляд справи може тривати вічно», - підсумував Валько.
Нагадаємо, 20 квітня 2017 року детективи НАБУ затримали ексдепутата від фракції "Народний фронт" Миколу Мартиненка. 22 квітня Солом'янський районний суд Києва відмовив в арешті Мартиненка та відпустив його на поруки народних депутатів.
Йому, а також Сергію Переломі, Руслану Журило, Олександру Сорокіну, Володимиру Богданцю і Валерію Василькову інкримінують ч. 5 статті 191, ч. 3 статті 209 (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом), ч. 1 статті 255 (створення злочинної організації) КК України.