У перші місяці після висадки в Норманді в червні 1944 року сили союзників так швидко просувалися у Франції і Бельгії, що відірвалися далеко від своїх ліній забезпечення. Тож замість того, що вести бій проти німецької армії на широкому фронті, генерал Дуайт Ейзенхауер був змушений перейти до атак на більш вузьких фронтах. І це призвело до того, що війна затягнулася ще й на 1945 рік.
Скоро логістичні проблеми спіткають Україну і НАТО. Цілком можливо це змусить їх змінити свою стратегію, - пише в статті для Wall Street Journal бригадний генерал Армії США у відставці і колишній помічник Держсекретаря США з військово-політичних справ Марк Кімміт.
19 серпня США виділили чергові 775 мільйонів доларів допомоги для Україні. В цей пакет увійшли додаткові протитанкові ракети Javelin, ракети для систем HIMARS і артилерійські боєприпаси. Крім того, Київ отримав протитанкові ракети TOW, а також боєприпаси для гаубиць калібром 105 міліметрів і менше. Останні системи старші і менш «просунуті», ніж техніка, яку передавали до цього часу. Це може свідчити, що темпи використання зброї на полі битви випереджає виробництво. І надлишкова, яку можна було передавати Україні, майже закінчитися. Якщо це так, тоді НАТО потрібно щось робити з запасами передової зброї, які вичерпуються. Швидше за все, це призведе до того, що війна буде довшою, а жертв буде більше. А отже тиск з боку країн-донорів посилиться, інфляція затягнеться на довше, запасів газу для опалення буде менше, а підтримка населення скоротиться.
Втім, на думку Кімміта, є кілька рішень. Одне з них - це почати використовувати ті запаси озброєнь, які були зарезервовані на випадок, якщо країнам НАТО доведеться захищатися самим. Можна наголосити, особливо в Європі, що передати Україні зброю необхідно, щоб захистити себе ж від повної сили армії Росії. І російська поразка на полі битви скоротить цю загрозу. Це не простий, але необхідний крок, щоб зупинити війну в Україні. Зрештою, краще використати західну зброю в Херсоні, а не в Кракові.
Друге рішення - це використати «Закон про оборонне виробництво» і його європейські аналоги, щоб заповнити критичну нестачу в зброї і боєприпасах. Запаси Javelin і ракет до систем HIMARS вимагають особливої уваги. Однак, зважаючи на терміни виробництва і проблеми з ланцюгами поставок (кожен Javelin містить більше 250 напівпровідникових чипів), навряд чи такі зусилля принесуть відчутний результат впродовж наступного року.
Ще один варіант - це пожвавити конфлікт, передавши Україні додаткові далекобійні засоби включно з ракетами ATACMS, літаками F-16 і системами Patriot. Вся ця зброя дозводить атакувати цілі в Криму і на території Росії. Без сумніву, цей варіант спровокував би реакцію Москви, яка поки утримувалася від мобілізації всіх чоловіків в країні, а також не використовувала деяке своє озброєння. Також такий крок може похитнути єдність НАТО. Оскільки союзники в Європі не хочуть йти на ризик, який потенційно може поширити конфлікт на них. Однак, це все ж може бути необхідним кроком. Оскільки якщо ситуація залишиться в глухому куті, вона поглише всі запаси зброї, які вичерпуються.
Четвертий варіант найбільш неприємний для президента Володимира Зеленського. Він передбачає початок переговорів про тимчасове дипломатичне рішення без територіальних поступок (або з ними). Домовлятися з Владіміром Путіним неможливо. Однак, поки обидві сторони вірять, що вони перемагають (або хоча б не програють), бажання вести діалог не велике. Однак, Зеленському потрібно визнати, що скорочення поставок зброї буде мати катастрофічний ефект для української армії. І йдеться не лише про операції на полі битви. Українці отримають сигнал про те, що зовнішня підтримка скорочується. Починати пошуки дипломатичного рішення буде неприємно. Але оскільки шансів вибратися з нинішньої трясовини мало, цілком можливо, краще почати переговори зараз, ніж потім.
В сучасній війні високої інтенсивності логістика - це Ахіллова п’ята. Хороша підготовка, розумна тактика і хоробрі солдати - все це критично важливі компоненти. Але без зброї, продовольства і пального армії нічого не можуть зробити. Можливо, саме це і відбувається зараз, оскільки поле битви стало майже статичним і прорив здається малоймовірним.
Військові часто говорять про важливу здатність дивитися на речі чітко і всебічно. Дивлячись на майбутню затяжну війну на тлі скорочення запасів високоточної зброї і збільшення втрат, Зеленському і НАТО потрібно прийняти важкі рішення, перш ніж ці рішення їм не нав’язали.