Вступна кампанія-2021: які спеціальності виявилися найпопулярнішими і навпаки

Остаточні підсумки вступної кампанії 2021 року підбивати ще зарано, адже зараз відбувається зарахування на контракт, однак дещо вже точно відомо. У своїй статті «Вступ-20201: куди підуть кращі  абітурієнти і чи вигідно це державі» для ZN.UA Оксана Онищенко розповіла, які спеціальності були популярними у вступників,  а які своєрідними «лузерами». 

Авторка звернула увагу на те, що назви топових спеціальностей  давно відомі, Міносвіти називає їх з року в рік, і цей перелік не змінюється. Зокрема, більшість учорашніх школярів мріють стати «білими комірцями» – юристами, економістами, менеджерами, журналістами. 

«І навіть те, що на ринку праці їх уже  перебір і роботу знайти все важче, нікого, здається,  особливо не хвилює», - зауважила Онищенко. 

Водночас до непопулярних можна зарахувати науковців-фізиків, ракетно-космічну та авіаційну техніку, машинобудування, металургію, суднобудування, енергетику.

Єлизавета Чижик, ZN.UA

«Держава всіляко намагається стримати наплив на топові спеціальності  і  підтримати інші, стратегічно важливі  (інженери, технологи, ракетобудування, машинобудування, наноматеріали, енергетика тощо). А для цього збільшує на них кількість бюджетних місць (держзамовлення), щоб у абітурієнтів було більше шансів вступити, дає більшу стипендію, галузеві коефіцієнти, які підвищують конкурсний бал при вступі на певні спеціальності.  Але нічого не допомагає, більшість абітурієнтів все одно хочуть бути  юристами-журналістами», - пише Онищенко.

Авторка зазначає, що на це є кілька причин. Перша полягає у тому, що непопулярні спеціальності  як правило негуманітарні, і для вступу на них потрібно знати фізику-хімію-математику. Друга причина — вони виглядають  не так привабливо,  як міжнародні відносини чи журналістика, не обіцяють хороших заробітків. Хоча насправді, як пише Онищенко, у деяких технарів і технологів зарплати  вищі, ніж у «білих комірців». І попит на ринку праці на них великий, а це означає, що робота у фахівця буде завжди.

Крім того, за словами авторки, причина диспропорцій  у вступній кампанії ще й у тому, що багато абітурієнтів вступають ледь не навмання, повівшись на красиву назву навчальної програми і не розібравшись, чого ж там власне навчають, і які перспективи. А якщо у назві програми  є слова «сучасна», «міжнародна» – це автоматично підвищує привабливість

«Держава, яка хоче бути сильною, повинна міцно стояти на ногах  у життєво важливих сферах. Мати свої, а не куплені, технології, вакцини, космічні ракети і електронні мікроскопи.   Тільки тоді вона буде конкурентоспроможною й  зможе адекватно відповідати на виклики, які стоять перед нею та світом. А хто готуватиме цих фахівців? Вчитель хімії, фізики чи математики з мінімальними балами ЗНО?», - пише авторка.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Конкуренція між університетами за якісного абітурієнта посилюється – Костиря

Нагадаємо, попри складнощі із дистанційною освітою через пандемію, у 2021 році «на відмінно» ЗНО склали 574 учні, перевищивши показник 2020 року – 447. Цьогорічним відмінникам пообіцяли премії в розмірі 100 тисяч гривень.

Водночас понад третина випускників-2021 провалила ЗНО з математики. Директор Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко заявив, що такий невтішний результат не вплине на вступну кампанію та кількість нових студентів у закладах вищої освіти.