Восени 2023 року більше громадян, ніж зараз, були проти виборів під час війни. Але таких все ще більшість

До ідеї проведення загальнонаціональних виборів (президентських чи парламентських) в Україні до завершення війни позитивно ставляться лише 22% українців, йдеться у результатах опитування Центру Разумкова. Хоча у вересні 2023 року таких громадян було 15%.

Негативно до такої ідеї ставляться 59,5% респондентів. У вересні минулого року часта таких українців становила 64%.

«Значною мірою підтримка ідеї проведення виборів до завершення війни залежить від рівня довіри до чинної влади», – зазначили соціологи.

Зокрема,  серед тих, хто довіряє президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори. Водночас серед тих, хто не довіряє Володимиру Зеленському таких українців 37%. Хоча навіть серед тих, хто не довіряє президенту, відносна більшість – 45% – не підтримують ідею таких виборів. Серед тих, хто довіряє таких 68%.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Українці розповіли про свої доходи: як вони змінилися за час війни з Росією - опитування

Негативне ставлення до виборів під час війни зумовлене тим, що відносна більшість, тобто 45%, громадян вважає, що таке голосування роз'єднає українське суспільство. Лише 12% українців вважають, що вибори під час війни згуртують суспільство. У вересні–жовтні 2023 року перших респондентів було 40%, других – 9%.

Крім того, відносна більшість громадян – 42% – вважають, що зміна влади під час війни перешкоджатиме перемозі у війні з Росією. Лише 13% Притримуються протилежної думки. У вересні–жовтні 2023 р. — відповідно 51% і 13%.

Опитування Центр Разумкова провів з 21 по 27 березня в рамках програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується USAID та здійснюється Pact в Україні. Дослідження проводили методом face-to-face по всій Україні, крім окупованих територій, а також тих, де ведуться бойові дії.

Всього соціологи опитали 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Питання щодо проведення в короткостроковій перспективі президентських і парламентських виборів знято з політичного порядку денного. Та чи можна сказати, що проблему проведення/непроведення виборів вирішено остаточно? Певно, що ні, оскільки наразі її лише поставлено на паузу — досягнута внаслідок консенсусу принципова домовленість полягає тільки в тому, що вибори відбудуться «не зараз». А коли? Та чи зберігатимуть без виборів свою легітимність президент і парламент?

Відповіді на ці питання у статті «Вибори в Україні: не зараз, а коли?» шукає доктор юридичних наук, професор, суддя Конституційного суду України у відставці Микола Мельник.