Воєнний стан: що робити, якщо військовому не дають відпустку за сімейними обставинами

Поділитися
Воєнний стан: що робити, якщо військовому не дають відпустку за сімейними обставинами © 46 окрема аеромобільна бригада ДШВ ЗС України/facebook
Законом передбачені випадки, коли військовий може її взяти.

Верховна Рада України продовжила на 90 днів воєнний стан в Україні та загальну мобілізацію. Таким чином воєнний стан в Україні у зв’язку з російською агресією продовжено ще на три місяці, тобто до 20 травня 2023 року.

Юрист Андрій Карпенко пояснив, як слід діяти військовослужбовцю, якщо йому не надають відпустку за сімейними обставинами.

Він нагадав, що набув чинності Закон України №2822-ІХ "Про внесення зміни до пункту 18 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану".

Згідно із текстом закону, в особливий період під час дії воєнного стану військовим можуть надаватися частина щорічної основної відпустки, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення.

Кожна із зазначених відпусток може бути тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.

Водночас частина щорічної основної відпустки може бути надана один раз упродовж календарного року за умови одночасної відсутності не більше 30% загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

Військовослужбовець може попросити відпустку за сімейними обставинами.

Причиною може бути:

  • шлюб;
  • похорони когось з родичів чи близьких осіб;
  • тяжкий стан здоров’я рідних по крові або по шлюбу.

У такому випадку військовий має попередньо подати рапорт та роз'яснити ситуацію. Бажано надати документ, який це підтверджує. Наприклад,  заяву на реєстрацію шлюбу. Рішення про надання відпустки та її тривалість визначає командир військової частини.

Якщо командування не буде реагувати на рапорт, військовий може скаржитися. Тут в дію вступає дисциплінарний статут ЗСУ.

Згідно йому, усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод; незаконного покладення на них обов’язків або незаконного притягнення до відповідальності.

Заява чи скарга з інших питань службової діяльності подається безпосередньому командирові (начальникові) тієї особи, дії якої він оскаржує, а в разі, якщо особи, які подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, заява чи скарга подається в порядку підпорядкованості. У такому самому порядку подаються пропозиції.

Нагадаємо, які пільги передбачені для військовослужбовців, що стали на захист України.

 

Поділитися
Дивіться спецтему:
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі