Воєнний стан: хто займається розшуком ухилянтів

Через повномасштабну агресію РФ, в Україні триває загальна мобілізація та воєнний стан. В цей період призову підлягають військовозобов'язані чоловіки від 18 до 60 років. Деякі чоловіки ухиляються від мобілізації. Перший заступник голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе розповів в інтерв'ю виданню «Цензор.Нет», хто і як займається розшуком ухилянтів.

Цуцкірідзе пояснив, алгоритм дій поліцейських під час пошуку людей і які інструменти для цього задіяні. Він зазначив, що наявний цілий комплекс заходів. За його словами, всі засоби застосовуються лише тоді, коли вже вдалося встановити, де перебуває людина, про яку поінформував ТЦК.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Законопроєкт про мобілізацію: освітній комітет ВРУ рекомендував залишити право на відстрочку для аспірантів-контрактників

«Ухилення від призову та мобілізації — це чітко наша підслідність, наш функціонал. Звичайно, ці кримінальні провадження розпочинаються за ініціативою територіальних центрів комплектування, тому що ми не можемо знати, хто ухилився, не відреагував на повістку, чи хто не з’явився після проходження ВЛК. Тому виключно після того, як надійдуть списки таких осіб, ми починаємо працювати. Там є певні процедури», — сказав він.

За словами першого заступника голови Нацполіції, розслідується близько 9400 проваджень щодо ухилення від мобілізації. Наразі до суду скеровано 2600 проваджень.

«Дещо повільно такі справи розглядаються в судах, ми розуміємо, що на суддів велике навантаження, але вже є й вироки. У 2022 році винесено 250 вироків, у 2023-му — близько 300. Усе ж таки, щоб люди відчували, що відворотності покарання немає за цим злочином, судам треба ще попрацювати», – додав він.

Найбільша кількість кримінальних проваджень з ухилення від мобілізації розслідують у прикордонних областях — Одеській, Закарпатській, Львівській, Чернівецькій.

Цуцкірідзе пояснив, що наявність самого кримінального провадження розв’язує руки й дає змогу провести весь комплекс слідчих і негласних слідчих розшукових дій.

«Тобто від банальних допитів оточення цієї людини до оперативних заходів, які стосуються і телефонів, і відкритого пересування на автомобілях (програма «Безпечне місто») тощо», — додав він.

Він також зазначив, що чоловіки, які ухиляються від мобілізації, переважно отримують умовні терміни покарання. Цуцкірідзе зауважив, що суди враховують моральний стан, певні етичні моменти, наявність родичів, дітей, які перебувають на утриманні цих людей, їхні аргументи щодо непридатності до служби, хоча медична комісія надає довідку, що він придатний.

«Але тут ще треба розподіляти, коли настає сам момент ухилення. Якщо це перша повістка й чоловік просто не з’явився, треба з’ясувати, чому так сталося. Бо в нас же багато внутрішньо переміщених осіб, довести, що така людина отримала повістку, надзвичайно складно. І що був умисел, направлений на ухилення від мобілізації. Ну, сказав, що не бачив, не чув тощо», – наголосив він.

За словами Цуцкірідзе, спочатку Нацполіція встановлює, чи було відомо людині про повістку. Наприклад, свідчення сусідів чи родичів теж слугують у деяких випадках доказами того, що особа свідомо розуміла те, що повинна з’явитися до ТЦК та мобілізуватися.

Раніше юрист у питаннях армії та проходження військової служби Олександр Золотухін розповів, чи потрібно буде чоловікам, які одержали інвалідність після 24 лютого 2022 року, пройти переогляд на придатність до військової служби.