Відсутність координації і єдиного керівництва залишається однією з головних проблем АТО

В антитерористичній операції (АТО) суттєвою проблемою залишається відсутність координації і фактично єдиного керівництва операцією. Військово-політичне керівництво часом виявляє повільність у прийнятті рішень. Наприклад, керівник Антитерористичного центру був призначений тільки через 40 днів після першої появи на території України озброєних російських диверсантів. Про це в статті для ZN.UA пише директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак.

"Спостерігачі та експерти часом можуть у класифікації дій командування АТО, коли, скажімо, підрозділ прикордонників протягом 12 годин б'ється з бойовиками, не отримуючи підтримки", - зазначає експерт.

Бадрак зазначає проблеми з військовою розвідкою, внаслідок чого попадання тих чи підрозділів в засідки стало чи не нормою. Фактично зараз вся армійська розвідка - це бінокль і спостерігач. Є нестиковки з зонами відповідальності та використанням даних, що надходять від прикордонної і військової розвідок, а також від СВР.

"Як оцінити прорив машин бойовиків через кордон і спокійне їх слідування до населеного пункту без реакції бойової авіації? Де спеціально підготовлені засідки на найбільш ймовірних місцях проходження груп бойовиків? Були, на жаль, і скорботні епізоди, як під Волновахою, де молоді люди гинули через відсутність елементарних навиків і знань. Та й звідки їм узятися, якщо жоден президент, жоден уряд армією не займалися. В країні до початку війни навряд чи набралося б два десятки комбатов, які брали участь у масштабних навчаннях з бойовою стрільбою батальйону", - пише експерт.

Крім того, як відзначає Бадрак, не на користь України в нинішній АТО не тільки рівень підготовки (доводиться воювати з людьми, які протягом двох десятиліть живуть війною), оснащення і озброєння з Росії завозиться все сучасне і нове), але і грандіозного розмаху антиукраїнська інформаційна кампанія. Путіну вдалося, перетворивши ЗМІ, науку, соціологічні служби і навіть шоу-бізнес в засоби пропаганди, посіяти люту ненависть до народу-сусіда.

"Про жалюгідному стані техніки ходили легенди. Але воїнів АТО більше хвилює навіть не відсутність розвідувальних безпілотників, ударних вертольотів або високоточних засобів ураження; вони журяться з приводу надійності бронежилетів, а то і зовсім заявляють про їх відсутність. А прикордонники... В соцмережах вони кричать про необхідність перевірити власне керівництво і називають конкретні суми грошей, нібито приплачиваемые не росіянами, не то близькими до колишньої влади людьми легко пропущені через кордон авто з озброєними терористами. Втім, і в Міноборони сьогодні не менше 40% менеджерів, які працювали ще у складі колишньої команди, цілеспрямовано нищила армію", - пише військовий експерт.

Так чи інакше, Україна виявилася неготовою до війни. Це ускладнилося тим фактом, що військово-політичне керівництво, в першу чергу, думало про президентські вибори і політичному процесі, а захист цілісності і недоторканності української землі залишалися десь на задвірках основних завдань.

Детальніше читайте у статті "Східний фронт: в очікуванні другого дихання" у свіжому випуску газети "Дзеркало тижня. Україна". !zn

Читайте також:

Рада розширила повноваження учасників АТО

НАТО допоможе реформи української армії

Україна планує створити загальну військову бригаду з Польщею і Литвою