"В п'ятницю у Венеції, в приміщенні Scuola Grande di San Giovanni Evangelista, проект буде обговорений та затверджений. До нього ще можуть внести окремі корективи, але суть напевно не зміниться. Відразу кілька джерел підтвердили, що ключова вимога Будапешта буде відхилена". – йдеться у матеріалі.
Зокрема "Венеціанка" підтвердить, що Україна не лише може, але й повинна просувати краще знання державної мови усіма громадянами – в тому числі тими, хто належить до національних меншин, а якісніше та повніше вивчення української визнають "легітимною і похвальною метою" держави.
Натомість серед "мінусів" буде вказана змінена до закону в останній момент, без консультацій. Також Україні можуть дати кілька рекомендацій, як от розробити окремі навчальні програми для представників неслов'янських організацій, подовжити перехідний період до початку повноцінної дії мовної норми, а також зробити виняток для приватних шкіл, у яких навчання може проводитися виключно мовою меншини.
"Венеціанка" визнала, що нинішнього формулювання сьомої статті закону цілком достатньо для організації навчання таким чином, щоби воно було організовано "більш дружнім чином" у ставленні до меншин. Стаття сформульована доволі розмито, а слова про те, що "частина предметів може викладатися мовами меншини", дає можливість адаптувати навчання під потреби різних шкіл та різних меншин, і експерти Ради Європи звернули на це увагу. "Схоже, що Україна має намір скористатися цією можливістю", – зацитував висновки ВК один зі співрозмовників видання.
Нагадаємо, що 12 жовтня ПАРЄ провела термінові дебати щодо прийнятого в Україні закону "Про освіту", зокрема за ст.7, що стосується мови викладання. Згідно затвердженої резолюції закон не забезпечує право нацменшин навчатися рідною мовою і істотно скорочує їх права. Також ПАРЄ просить у повній мірі забезпечити виконання висновків Венеціанської комісії щодо цього закону.
Раніше постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба повідомив про те, що експерти Ради Європи позитивно оцінили реформу освіти в Україні.
Нещодавно міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що вивчення української мови – це не питання відносин з Угорщиною, а питання того, що угорська громада – це частина України, і їй потрібно взаємодіяти з нею.
Закон "Про освіту" набув чинності 28 вересня. Відповідно до статті 7 закону, починаючи з 1 вересня 2018 року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову. З 5-го класу діти починають вчитися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну.