Великдень: історія свята

16 квітня християни східного обряду відзначають свято Воскресіння Христового чи Великдень. Це одне з найважливіших свят для віруючих, йому передує Великий піст і Страсний тиждень.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Поминальні дні після Великодня: у ДСНС пояснили, як перевірити, чи заміноване кладовище

Історія свята

В основі свята лежить біблійна розповідь про те, як Ісус воскрес після розп'яття на хресті. За кілька днів до страти Христос був зраджений одним зі своїх учнів. За легендою, Ісус знав, що один з них зрадить його, але не став розголошувати ім'я зрадника.

Так і сталося: середу Юда зрадив свого вчителя за 30 срібників. У Страсну п'ятницю відбувся суд над Христом та його розп'яття на хресті. Учні зняли Ісуса з хреста та поховали неподалік Голгофи. Вхід у місце упокою закрили каменем.

На третій день після розп'яття Христос воскрес. До гробниці прийшли жінки-мироносиці, які збиралися обмазати його тіло ароматними оліями. Але печера виявилася порожньою, а до жінок з'явився ангел, який розповів їм про те, що Спаситель воскрес.

Однією з жінок-мироносиць була Марія Магдалина. Вважається, що вона прийшла до імператора Тиберія і сповістила його про воскресіння Христа. Імператор заявив, що повірить у це лише якщо яйце, яке Марія тримала у руці, почервоніє. І відбулося диво – яйце змінило свій колір.

Що не можна робити у Великдень

Вважається, що у свято не можна лаятися, сваритися та бажати іншим зла. Не можна також засуджувати інших та безбожні думки.

За повір'ями, не можна викидати те, що було освячено у храмі. Якщо щось залишилося, його краще спалити чи закопати.

У свято не можна працювати і займатися справами вдома.