В Україні за останні роки не вдалося остаточно визначити, скільки саме суддів потрібно державі — експерт

В Україні за останні роки не вдалося остаточно й на основі нормативно затвердженої прозорої методології визначити, скільки саме суддів потрібно країні. Про це розповідає кандидат юридичних наук Сергій Козьяков у матеріалі «Європа порівнює системи правосуддя: чи справді Україна пасе задніх?». За його словами, наслідки війни (окупація територій, захоплення приміщень судів, евакуація мільйонів громадян, у тому числі за кордон) ще більше ускладнюють це завдання.

«Точну — а не тимчасову — кількість суддів (загальну і для кожного суду) не було затверджено ні 2020 року, ні пізніше. Так само не затверджено нову карту судів, що не дасть змоги новому складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів визначитися, на яку кількість вакантних посад і в які саме суди оголошувати добір та конкурси», - зазначає автор.

Тимчасом у Європі кількість професійних суддів дещо зросла — у середньому 22,2 судді на 100 тисяч населення.

Також у Європі загальну тенденцію до зростання з 2010 року має і кількість прокурорів. Зокрема, у середньому 11,8 прокурора (від трьох у Франції, Ірландії та Марокко до максимум 24 у Латвії та Республіці Молдова, 30 у Казахстані).

Кількість адвокатів у Європі все ще зростає, в середньому 172 юристи на 100 тисяч жителів (від 20 в Азербайджані до 485 в Люксембурзі).

Середнє відношення несуддівського персоналу до професійних суддів стабільне і становить близько 3,9 у 2020 році, з мінімальним показником 1,0 у Люксембурзі та максимальним 9,4 на Мальті й у Великій Британії — Північній Ірландії.

Упродовж кількох років серед європейських суддів і прокурорів більше жінок, ніж чоловіків, але спостерігається «скляна стеля», тобто жінок на найвищих посадах усе ще менше, ніж чоловіків.

У 2020 році на рівні всіх інстанцій було 56% жінок суддів, але лише 38% жінок — голів судів; було 53% жінок-прокурорів, але лише 38% жінок — керівників органів прокуратури.

Для порівняння, в Україні у 2020 році було 54% жінок-суддів і 38% жінок — голів судів. У прокуратурі загалом працювало 40,4% жінок-прокурорів і лише 4% — голів прокуратур.

Козьяков також зазначає, що частка жінок серед суддів і прокурорів значно вища у країнах, у яких можлива робота неповний робочий день (59% для суддів і 58% для прокурорів), ніж у країнах, де це неможливо (52% для суддів і 47% для прокурорів).

Крім того, є значні розбіжності в кількості професійних суддів у різних державах, які можна частково пояснити різноманітністю судових організацій, географічними факторами та/або еволюцією європейських правових систем.

На думку експерта, збільшення кількості юристів у Європі між 2010-м і 2020 роками можна пояснити не лише правовими традиціями, визначенням і сферою кваліфікації юристів та законами/реформами правосуддя, а й, значною мірою, економічним зростанням та іншими факторами.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В Україні витрати на суди, з розрахунку на одного жителя, істотно нижчі, ніж у середньому в Європі

Раніше Сергій Козьяков порівняв, як співвідноситься зарплата суддів та прокурорів у Європі та Україні із середньою національною зарплатою. З його слів, у співвідношенні спостерігаються значні диспропорції.