На Донеччині запрацював сучасний насіннєво-селекційний центр, де вирощуватимуть садивний матеріал на основі технологій шведської компанії ВСС АВ.
«Завод побудований у рекордний термін – за 8 місяців. На першому етапі лісорозсадницький комплекс вироблятиме більше мільйона сіянців сосни із закритою кореневою системою. Надалі плануємо збільшити потужності вдвічі. Завод також почне працювати із листяними породами», – заявив голова Держлісагентства Юрій Болоховець.
Такий самий комплекс цієї осені агентство відкрило на Львівщині: регіон додатково отримуватиме 11,5 млн сіянців на рік. У наступному році селекційно-насіннєві комплекси збудують у Київській, Житомирській, Кіровоградській, Сумській, Чернігівській, Волинській, Івано-Франківській і Тернопільській областях. За словам Юрія Болоховця, вони будуть генерувати ще близько 50 млн одиниць якісного садивного матеріалу на рік. Загалом у наступному році в межах програми президента Володимира Зеленського «Зелена країна» Держлісагентство планує висадити 300 мільйонів саджанців, що стане новим рекордом для країни. У 2023 році - 330 мільйонів, у 2024 році – 334 мільйони.
Як зазначає Юрій Болоховець, у 2021 році крім старту створення мережі сучасних селекційних центрів у лісовій галузі відбулись також інші революційні зміни.
«Вперше за останні шість років висадка нових дерев у нас значно перевищує лісозаготівлю. Адже для нас головне – це збереження лісів. Водночас на фоні скорочення рубок ми збільшили доходи держави на 157% , отримали від продажу деревини на 7,3 млрд грн. більше ніж торік, сплатили близько 8 млрд грн. податків. Причина проста – вперше за історію галузі ми всю деревину направили на електронні торги, незважаючи на шалений тиск та опір. Тепер багатство лісів працює на державу та людей, а не на купку корумпованих чиновників», – розповів Юрій Болоховець.
За словами керівника Держлісагентства, рекордний прибуток інвестували у захист лісів від пожеж.
«Нам залишили галузь, де знос основних засобів виробництва становив 80%. На матеріально-технічне оновлення виділялося 200 млн грн. на рік. Південь та Схід взагалі були декілька років без фінансування. Ми інвестували у технічну модернізацію 900 млн грн. Запровадили нові технології – співпрацюємо з NASA, супутники, які пролітають над територією України, сканують термальне поле, скидають інформацію, яку ми обробляємо. Ми у півтора разу збільшили зарплати, в середньому у нас люди в регіонах отримують 16,5 тис. грн. Отже, є техніка, нові технології, є мотивація персоналу. Як результат – у 5 разів менша кількість пожеж, у 60 разів менша середня площа однієї пожежі», – зазначив Болоховець.
Революційні зміни відбулись і у системі контролю й управління лісовим господарством.
«Ми досягли дуже значного прогресу у цифровізації галузі. Наша величезна перемога – переведення обліку всієї деревини у електронну форму. Кожне дерево тепер має бути на електронному обліку не лише у державних лісгоспах, але й у всіх без винятку користувачів. Це потужний удар по тіньовому ринку. Крім того, ми розробили електронний лісорубний квиток і сертифікати походження матеріалів: уже запущений процес погодження нормативно-правової бази. Тобто тепер ми будемо бачити все, що відбувається у найвіддаленішому лісництві. Жорсткий та ефективний контроль за рубками. Вже не буде «папірців», які лісгоспи самі собі видавали! Ми також розробили електронну систему документообігу між мисливськими угіддями, обласними управліннями та центральним апаратом. Це якісно інший рівень контролю за всіма процесами», – пояснив Юрій Болоховець.