В Україні відбувся перший великий конкурс грантів на наукові дослідження: експерт пояснює, що не так

Національний фонд досліджень провів перший в Україні великий конкурс грантів на наукові дослідження. Цього разу їх було два - «Наука для безпеки людини і суспільства» і «Підтримка досліджень провідних і молодих вчених». Загальне фінансування - 271,7 млн гривень.

Ідея чудова, але її реалізація підкачала. Чому - пояснює старший науковий співробітник Інституту біології клітини НАНУ Ростислав Панчук .

Оскільки зарубіжні експерти не рецензують проєкти безкоштовно, їх розглядали й вітчизняні. Іноді вони були слабші за конкурсантів або мали проблеми з доброчесністю.

«Хвалену систему зовнішнього рецензування НФД, на яку покладали величезні надії і сподівання всі прогресивні українські науковці, підкосило категоричне небажання західних експертів виконувати цю роботу на громадських засадах. Тож дефіцит кваліфікованих експертів довелося заповнювати всіма охочими, навіть тими, хто не переймається академічною доброчесністю», - пояснює автор.

Про яку об’єктивність розгляду грантових заявок може йтися, коли це роблять виключно вітчизняні експерти, чимало яких виросли в певних традиціях або часто просто фізично не мають відповідного досвіду в зазначеній сфері? 

Цією уразливістю поспішили скористатися ділки від науки, хутко розробивши універсальний алгоритм її «злому».

«На жаль, за понад десять років виконання численних українських і міжнародних грантів (CRDF, УНТЦ) я неодноразово зіштовхувався з тим, що вітчизняні рецензенти свідомо занижували оцінки нашим проєктам тільки за те, що ми наважилися конкурувати з ними в їхній галузі досліджень: за це, мовляв, нас треба показово покарати. Без пояснень і з надуманими зауваженнями», - пише Панчук.

Комічною виглядає і ситуація, коли оцінку маститого наукового проєкту проводять експерти, які за своїми наукометричними показниками безнадійно відстають навіть від найслабшого виконавця цієї роботи.

Ще однією проблемою став розподіл коштів - суму гранту «розпорошили» між великою кількістю проєктів, замість того, щоб сфокусуватися на найперспективніших.

«В умовах хронічного дефіциту ресурсів розпорошення фінансування Фонду по «допорогових» проєктах, де 90% коштів піде на виплату заробітної плати, а результатом їх виконання стане черговий стос паперів або так званий «науковий звіт», категорично недопустиме», - додає автор.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У трьох роботах в. о. голови Міносвіти Шкарлета є плагіат – НАЗЯВО

Докладніше про те, чи ефективно розподілені гранти між науковими групами, і чи можна було з більшою користю витратити державні кошти, яких і так бракує, читайте у статті Ростислава Панчука «Як «хакнуть» фонд досліджень, або Конкурс наукових проєктів по-українськи» для ZN.UA.